Географія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

27. Природні комплекси морів

Природні комплекси Чорного та Азовського морів

Своєрідними природними комплексами України є Чорне та Азовське моря.

Чорне море займає площу 420,3 тис. км². Об’єм водної маси становить 547 тис. км³, не перевищує об’єми Каспійського у шість, а Балтійського — у 16 разів, хоча за площею всі три моря майже однакові.

Береги Чорного моря, крім північно-західних, порізані мало. Прилеглі до України акваторії Чорного моря утворюють великі лимани: Дністровський, Тілігульський, Дніпровсько-Бузький, Будацький, Ягорлицький. Найбільшими затоками є Джарилгацька, Кіркінітська, Каламітська, Феодосійська. Довжина берегової лінії в межах нашої країни становить 1 540 км. Значна її частина припадає на Кримський півострів. Найбільші з нечисленних островів Чорного моря (Джарилгач, Довгий, Березань, Зміїний) лежать поблизу берегів.

Пересічна глибина моря становить 1 271 м, а максимальна — 2 245 м. У північно-західній частині є широка мілководна смуга (до 200 км) з глибинами до 100 м. Морське ложе з глибинами понад 2 000 м займає понад 30 % площі моря.

Геологічна чаша Чорного моря неоднорідна. Північно-західна частина акваторії — не периферійна частина давньої докембрійської Східноєвропейської платформи. Основна частина моря, в тому числі глибоководна улоговина, розташована в межах альпійської складчастої області. Між докембрійською платформою та глибоководною улоговиною розташована зона палеозойської Скіфської плити. Власне глибоководна улоговина трактується більшістю вчених як грандіозний грабен — провалля з урвистими стінками.

Щорічно річки приносять у Чорне море приблизно 310 км³ прісної води, причому понад 150 км³ річного стоку припадає на Дунай, що більше, ніж атмосферні опади над ним упродовж року. Верхньою течією з Азовського моря в Чорне надходять опріснені води, а глибинною течією через Босфор вливаються солоніші з Мармурового моря. Щорічно Чорне море віддає у вигляді випаровування 360 км³ води, решту виносить поверхневим стоком у Мармурове та нижньою течією — в Азовське моря.

У результаті цих процесів солоність поверхневих вод моря становить 17-18 %о, біля дна вона збільшується до 22-22,5 %о.

Клімат Чорного моря має риси субтропічного: спекотне й сухе літо та теплу й вологу зиму. Безхмарна й спекотна погода влітку зумовлена Азорським максимумом. Лише зрідка проходять грози і смерчі. Взимку середземноморські (рідше атлантичні) циклони спричиняють дощі та тумани. В окремі роки арктичне повітря обумовлює замерзання моря в Одеській затоці. Вітри й притік річкових вод призводять до виникнення двох кілець постійних морських течій, спрямованих проти годинникової стрілки.

ЧОРНЕ ТА АЗОВСЬКЕ МОРЯ

Температура чорноморської води біля поверхні підвищується влітку до 24-26 °С, у мілководних затоках — іноді до 29 °С, взимку вона знижується до 5-7 °С, а у північно-західній частині — до нуля і навіть нижче (з утворенням льоду). Температура глибинних вод протягом року зберігається майже без змін і становить 9 °С.

Чорне море унікальне через наявність у ньому сірководню. У центральних районах з глибин 100-150 м, а ближче до берегів — від 150-200 м і до самого дна вода насичена сірководнем. Сірководнева «подушка» займає 87 % об’єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами.

У Чорному морі налічують 665 видів рослин. Більшість із них — це донні та планктонні водорості. Поширені бурі водорості, червона водорость цераріум, зелена ульва тощо. На піщаному дні на глибинах 1-10 м росте зостера (морська трава), яка утворює густі підводні луки. Тваринний світ Чорного моря значно бідніший, ніж Середземного. У верхньому, багатому на кисень, шарі води живе понад 180 видів риб, серед них промислові: хамса, ставрида, скумбрія, кефаль, камбала, тунець. С в Чорному морі дельфіни (афачіна, білобочка, азовка).

Площа Азовського моря становить 39 тис. км², об’єм води — 290 км³. Пересічна глибина — 7,4 м, максимальна — 15 м. Азовське море — наймілководніше серед морів Землі.

Улоговина моря за рельєфом нагадує блюдце з рівним і плоским дном. Південні береги горбкуваті, обривисті, західні — переважно низькі. Піщана коса Арабатська Стрілка відокремлює від моря затоку Сиваш.

На північному заході розташовані Обитічна, Бердянська та Білосарайська затоки, відокремлені від моря піщано-черепашниковими косами. Найбільша затока — Таганрозька.

Утворилось море в період альпійського горотворення, охоплюючи опущені ділянки Східноєвропейської та Скіфської платформ, а також частину складчастого поясу. Складки розташовані у південній частині моря, де є грязеві вулкани. Інколи вони призводять до утворення невеличких острівців.

Формування водної маси Азовського моря відбувається, головним чином, за рахунок водообміну з Чорним морем. Значну частину вод дає річковий стік (головним чином Кубані й Дону). Витрачається вона переважно на випаровування. За рахунок атмосферних опадів до моря щорічно надходить води втричі менше, ніж випаровується.

Температура води в Азовському морі протягом року біля поверхні коливається від 32 °С (у липні) до 1 °С (у січні — лютому). Максимальні літні температури бувають лише в деяких мілководних районах біля узбережжя, а пересічно вони не перевищують 28 °С. Середня температура у липні — серпні становить 24-25 °С, а взимку — близька до 0 °С.

Осіннє охолодження води спричиняє льодоутворення, яке починається від берегів і захоплює, особливо у північній частині, смугу до 5-7 км. У відкритому морі спостерігається дрейфуюча крига. Замерзання починається в грудні, як правило, з найбільш прісної Таганрозької затоки. У лютому лід досягає товщини 20-60 см, а в суворі зими навіть 80-90 см. Дрейфуюча крига в разі сильних зимових штормів утворює тороси. Скресання починається з кінця лютого у південній частині.

Середня солоність вод Азовського моря наближається до 14 %о, а максимальна коливається в межах 25-87 %о у затоці Сиваш.

У морі під впливом вітрів та притоку річкових вод виникає колова течія, спрямована проти годинникової стрілки.

В Азовському морі при відносно нескладному рельєфі дна з одноманітними глибинами і невисокій солоності видовий склад рослинного і тваринного світу бідніший, ніж у Чорному морі, але продуктивність біомаси надзвичайно велика.

Серед рослин планктону навесні й восени переважають діатомові водорості, влітку — перидинієві. Донна флора моря відносно бідна: бурі, червоні, зелені водорості, морська трава.

Тваринний світ нараховує близько 400 видів (від одноклітинних до ссавців). В Азовському морі живе один вид дельфінів — азовка (фоцена звичайна). Риб нараховують 79 видів, з яких промислове значення мають тюлька, хамса, бички, оселедець, судак, кефаль, камбала, осетрові та інші. Багато прісноводних риб, а також риба з Чорного моря заходять сюди для нересту. Для відтворення і розширення видового складу рибних багатств, особливо осетрових, створюють штучні нерестовища й рибоводні заводи.

Своєрідною унікальною затокою є Сиваш. Відокремлена від моря вузькою Арабатською стрічкою і з’єднана неширокою Генічеською протокою, вона живиться водами Азовського моря. Через інтенсивне випаровування вода в затоці дуже солона (у середньому 60 %о) і часто доходить до стану ропи (230-260 %о). У суху пору року поверхня сиваських лиманів виблискує соляною кіркою, як ковзанка зі штучним льодом.

Береги Сиваша розчленовані мілководними затоками. Чонгарський півострів розділяє його на дві частини: західну та східну. Пересічні глибини не перевищують 1 м, а максимальна — 3,2 м.

Дно Азовського моря та прибережні смуги Чорного перспективні для видобутку нафти та природного газу.

Найвідомішими курортами Чорного моря є Ялта, Алушта, Євпаторія, Гурзуф, Одеса. Велика кількість баз відпочинку та санаторіїв зосереджена на Азовському узбережжі Арабатської Стрілки, у районі Бердянська — великого грязевого курорту.

Господарська діяльність людини значно погіршила природний стан морів. Великої шкоди завдають викиди в моря стоків промислових підприємств, міських каналізаційних мереж, тваринницьких комплексів, змиті з полів мінеральні добрива та отрутохімікати тощо. Це призводить до скорочення видового складу морів, а також поширення бактерій, які спричиняють захворювання у людей.

Основними забруднювачами Чорного моря є господарські об’єкти, розташовані на його узбережжі та вздовж річок Дунаю, Дністра, Дніпра. Значну частку забруднення становлять відходи, що нагромаджуються під час розвідки та освоєння морського дна.

Специфічною особливістю екологічної ситуації у Чорному морі є підняття до поверхні отруйного сірководню. В окремих місцях це призводить до заморів (масової загибелі риб та інших мешканців вод). Зокрема, значно скоротилась чисельність риб-хижаків і дельфінів, практично зник тюлень-монах.

Азовське море мало надзвичайно сприятливі умови для розвитку рибної фауни завдяки доброму прогріванню, освітленню, перемішуванню вод, а також притоку значної кількості прісної води. Річкові води не лише знижували солоність морської, але й приносили з собою 300 тис. т різних поживних речовин, необхідних для розмноження планктону, яким живиться риба. Після спорудження гідротехнічних комплексів на річках Кубань і Дон багато води почали забирати на зрошення, а отже, зменшився притік прісної води в море. Вода в Азовському морі стає солонішою через збільшення притоку води з Чорного моря (раніше середня солоність азовських вод становила 11 %о). Це призвело до погіршення кисневого режиму, скорочення кормової бази риб, погіршились умови для розмноження оселедців, осетрових тощо. Організми, які звикли до меншої солоності, відступають до Таганрозької затоки й зменшуються чисельно.

З іншого боку в море починають проникати й розповсюджуватись чорноморські організми. Збільшення притоку чорноморської води в придонні шари зменшує можливості для перемішування і, таким чином, погіршує кисневий режим біля дна. Це призводить до розширення районів заморів і суттєвого падіння запасів цінних промислових риб.

Тестові завдання

27. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МОРІВ

27.1. Найдовша у світі коса

А коса Бирючий Острів
Б Обитічна коса
В Бердянська коса
Г Арабатська Стрілка

27.2. Особливість, яка НЕ характерна для Азовського моря

А розташування на межі Східноєвропейської платформи й Скіфської плити
Б незначна глибина
В наявність піщаних кіс
Г наявність сірководневого шару

27.3. Найбільша затока у Чорному морі

А Таганрозька
Б Сиваш
В Бердянська
Г Каркінітська

27.4. Солоність вод Чорного й Азовського морів

А однакова
Б найвища взимку
В найнижча навесні
Г не змінюється протягом року

27.5. Солоність вод Чорного моря

А у 2 рази вища, ніж Середземного моря
Б у 2 рази нижча, ніж Середземного моря
В у 6 разів нижча, ніж Балтійського моря
Г відповідає середній солоності Світового океану

27.6. Середня солоність затоки Сиваш

А у 20 разів вища, ніж Азовського моря
Б у 10 разів вища, ніж середня солоність Світового океану
В у 2 рази нижча, ніж Чорного моря
Г відповідає середній солоності Світового океану

27.7. Затоки Азовського моря

А Бердянська, Каркінітська, Обитічна, Сиваш
Б Арабатська, Бердянська, Каламітська, Таганрозька
В Арабатська, Каркінітська, Темлюцька, Сиваш
Г Бердянська, Обитічна, Таганрозька, Темрюцька

27.8. Причина замерзання Азовського моря взимку

А вплив циклонів, значні глибини
Б незначні глибини, антициклональна діяльність
В висока солоність води
Г вплив холодних чорноморських течій

27.9. Острів, який на фрагменті контурної карти позначений цифрою 3

А Березань
Б Бирючий
В Джарилгач
Г Зміїний

27.10. Припущення, яке пояснює причини наявності сірководню в Чорному морі

А життєдіяльність сульфатредукуючих бактерій, слабкий вертикальний обмін
Б глибинні розломи дна та сейсмічна активність
В забруднення моря транспортними викидами та продуктами діяльності суден
Г зменшення притоку прісної річкової води, підвищення солоності вод

27.11. Ресурси Чорного й Азовського морів, що відзначаються бідністю

А рекреаційні (кліматичні, бальнеологічні)
Б енергетичні припливів і відпливів
В мінеральні
Г ресурси органічного світу

27.13. Характер циркуляції атмосфери, яка визначає ясну сонячну погоду над Чорним морем улітку

А формування теплого атмосферного фронту
Б поширення відрогів Азорського антициклону
В поширення відрогів Сибірського антициклону
Г посилення західного перенесення

27.14. Максимальна глибина Азовського моря становить

А 7 м
Б 9 м
В 12 м
Г 15 м

27.15. Найбільша затока Азовського моря

А Обтічна
Б Молочна
В Керчинська
Г Таганрозька

27.16. Річка, яка НЕ належить до басейну Азовського моря

А Салгир
Б Сіверский Донець
В Альма
Г Молочна

27.17. Річка, яка алогічна в даному переліку

А р. Кальміус
Б р. Молочна
В р. Куяльник
Г р. Обитічна

27.18. Найбільш солона частина Азовського моря

А Таганрозька затока
Б затока Сиваш
В затока Молочна
Г затока Обитічна

27.19. Характерна особливість Азовського моря

А найменше море світу
Б найтепліше море світу
В наймілководніше море світу
Г найбрудніше море світу

27.20. Солоність Сиваша становить

А 14 %о
Б 17 %о
В 230 %о
Г 360 %о

27.21. Частина акваторії Чорного моря, де проходить Кавказька течія, позначена цифрою

А 1
Б 2
В 3
Г 4

27.22. Ознака, що вирізняє Чорне море від інших морів світу

А найменша солоність поверхневих вод
Б найбільші припливи та відпливи
В максимальні глибини не перевищують 200 м, тому що море розташоване на шельфі
Г глибше 150-200 м води насичені сірководнем

27.23. Особливість природи морів Азово-Чорноморського басейну, що є характерною лише для Азовського моря

А наявний лише один вид дельфінів
Б наявність нафти та газу на шельфі
В поверхневі течії
Г піщані коси біля північного берега

27.24. Причина збільшення солоності води в Азовському морі

А надходження забруднених вод річок Кальміус і Молочної
Б збільшення густоти популяції медуз і риби в морі
В збільшення витрат кисню у воді під час розкладу органіки
Г інтенсивне зрошення в долинах Дону та Кубані

27.25. Увідповідніть інформацію про особливості певних районів Чорного та Азовського морів та позначення на карті

1 значно забруднена частина моря внаслідок господарської діяльності
2 тут є кілька родовищ природного газу, ведеться його підводний видобуток
3 у цій акваторії є острів Зміїний, біля берегів якого багато риби; ймовірні значні поклади нафти
4 тут проходить Кавказька течія

27.26. Увідповідніть інформацію про певні акваторії Чорного моря та позначення на карті

1 схил палеозойської Скіфської плити
2 протока, що розділяє місто на європейську та азіатську частину
3 схил давньої докембрійської Східноєвропейської платформи
4 глибинна частина акваторії Чорного моря

27.27. Увідповідніть види господарської діяльності людини та їх вплив на природу Азовського моря

1 уведення в дію Цимлянського водосховища, Краснодарського водосховища, масовий забір води
2 інтенсивне запровадження зрошувального рільництва, у тому числі рисівництва
3 будівництво великих промислових підприємств на узбережжі моря, діяльність пансіонатів і баз відпочинку
4 безконтрольний вилов риби
А забруднення моря промисловими стоками, побутовими відходами
Б зменшення репродуктивних можливостей різних видів риб
В зменшення річкового стоку на третину і як наслідок — зростання солоності моря
Г забруднення ґрунтів і узбережжя вод мінеральними добривами й пестицидами
Д формування зон радіонуклідної та радіоактивної забрудненості в приповерхневому шарі

27.28. Укажіть три затоки Азовського моря