Географія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

20. Тектонічні структури. Геологічна будова

Низовини, височини та гори України приурочені до різних тектонічних структур, що впливали на розвиток сучасного рельєфу, поверхню окремих частин її території.

Територія України має складну тектонічну будову, яка сформувалась протягом тривалої геологічної історії. Більша частина території України належить до Східноєвропейської платформи, яка має давній кристалічний фундамент. Крім неї тут є Західноєвропейська і Скіфська платформи, складчасті структури Середземноморського рухливого поясу, що відповідають материковому типу земної кори.

У межах Східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську й Дніпровсько-Донецьку западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморську западину.

Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, оскільки вони часто виходять на поверхню. У сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами. Щит складений найдавнішими гірськими породами. Їх вік становить 3,5-4 млрд років. Це граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін. Докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід. Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З розломами пов’язана більшість річкових долин. Такими ж розломами щит відокремлюється від Дніпровсько-Донецької западини, Причорноморської западини та Волино-Подільської плити. У місцях, де осадових порід мало, кристалічні виходять на поверхню.

На захід від Українського щита розташована Волино-Подільська плита. В її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2 000-2 500 м. На північ від неї розташована Галицько-Волинська западина, де докембрійський фундамент опущений на глибину 3 000-7 000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.

На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина. У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина. Дніпровсько-Донецька западина міститься під осадовими породами на глибині до 12 км, що є однією з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам’яновугільного періодів пов’язані родовища нафти і газу, а також кам’яної солі, що поховані під іншими осадовими породами.

На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташована Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецьким кряжем. Там на поверхню виходять девонські й карбонові (кам’яновугільні) породи. Це будова герцинського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 12 км, пов’язані поклади кам’яного вугілля.

На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташовується схил Воронезького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині 150-900 м. У сучасному рельєфі це західні схили Середньоросійської височини.

На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Западина розташована на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600-3 200 м. Вище нагромадились палеозойські, мезозойські та кайнозойські відклади.

На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська платформа, що утворилась під час герцинського горотворення. Більша її частина розмістилась під водами Чорного й Азовського морів. У сучасному рельєфі — це рівнинний Крим. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500 м на півдні до 6 000 м на півночі.

Складчасті структури Українських Карпат — це гірські споруди альпійського горотворення. До них належать Передкарпатський прогин, складчасті гори і Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладами.

У сучасному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною, Закарпатська западина — однойменною низовиною.

Складчасті структури Кримських гір — це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими та кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. У межах Головного пасма поширені відклади тріасового та юрського періодів.

Особливості геологічної будови території України

Розташування території України в межах давньої Східноєвропейської платформи та геосинклінальної зони молодої альпійської складчастості є причиною її винятково складної геологічної будови.

Докембрійські породи представлені архейськими гранітами, протерозойськими кварцитами, сланцями, пісковиками, лабрадоритами, що складають Український щит. Їх вік становить 2,6 млрд років. Давні протерозойські граніти та базальти є в долині р. Тетерів та місцями в долині р. Горинь.

Палеозойські відклади — це піски, пісковики, сині глини кембрійського періоду, поширені на Волинському Поліссі; пісковики і вапняки ордовицького та силурійського періоду в долині Дністра; доломіти, сланці, пісковики девонського періоду в межах Дніпровсько-Донецької западини; сланці з прошарком кам’яного вугілля (що відносяться до кам’яновугільного періоду) в Галицько-Волинській западині та Донецькій складчастій області; різноколірні глини, доломіти, вапняки пермського періоду в Дніпровсько-Донецькій западині.

Мезозойські відклади (тріасові сланці та юрські вапняки) складають Кримські гори. Такі ж породи покривають Воронезький кристалічний масив та поширені в Дніпровсько-Донецькій западині. Піски, пісковики, глини та мергелі крейдового періоду залягають у Волино-Подільській западині, на схилах Воронезького масиву, в Українських Карпатах та передгір’ях Криму.

Кайнозойські відклади поширені на значній території платформ рівнинної частини України. Особливо потужною є їх товща в Причорноморській западині.

Льодовикові відклади, принесені давнім льодовиком, що покривав частину території України 1 млн років тому, поширені на Поліссі. Водно-льодовикові відклади (піски, суглинки, галечники) утворились унаслідок діяльності водних потоків, які починались від краю льодовика. Алювіальні відклади (піски та суглинки) — породи, що сформувались водними потоками й поширені в річкових долинах. Морські відклади (мул і пісок) поширені на узбережжях Чорного та Азовського морів. Еолово-делювіальні відклади (лесові породи) поширені внаслідок діяльності вітру за межами льодовика.

Геоморфологічна будова

Сукупність форм рельєфу, що мають спільне походження і закономірно повторюються, називають генетичним типом рельєфу. Основними типами ендогенного рельєфу є тектонічний (піднятий та опущений), а також вулканічний (вибуховий та акумулятивний). До першого можна віднести всі великі форми рельєфу території України, а до другого — куполи та інтрузивні тіла (утворені магмою, що підійшла до поверхні, але не вилилась, а застигла в надрах землі) Вулканічного хребта Карпат та Кримських гір.

До тектонічного піднятого рельєфу можна віднести не лише гірські хребти Карпат та Криму, але й усі височини (Волинську, Подільську, Придніпровську, Приазовську, Середньоросійську, Донецьку), в основі яких залягають відповідно Волино-Подільська плита, Український кристалічний щит, Воронезький масив та Донецька складчаста споруда. У свою чергу, до тектонічного опущеного ендогенного рельєфу належать гірські долини, низовини (Придніпровська, Причорноморська), що розташовані в межах тектонічних западин (Дніпровсько-Донецької та Причорноморської).

Найпоширенішими екзогенними типами рельєфу є схиловий, водний, гористий та озерний, льодовиковий, карстовий, еоловий, біогенний та техногенний.

Самі форми поверхні кожного з цих типів бувають або денудаційними або акумулятивними. Денудації — руйнування гірських порід під дією води, льоду, вітру. Переважно під впливом денудаційних процесів сформувались комплекси форм рельєфу в Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Волинській та Приазовській височинах.

Схиловий тип формується під впливом таких гравітаційних процесів як зсуви, осипи, обвали, селеві явища, лавини. Три останні спостерігаються на території України лише в гірських районах Криму та Карпат. Зсуви характерні для вододільних поверхонь не лише гірських областей, але й Волинської, Подільської, Придніпровської, Приазовської та Донецької височин.

Текучі води своєю діяльністю формують водно-ерозійний (флювіальний) тип рельєфу. Яри і балки найхарактерніші в Україні для Волинської, Подільської та північної і центральної частини Придніпровської височин, відрогів Середньоросійської височини.

Води морів та озер зумовлюють руйнування берегів (морські абразійні форми), утворення пляжів на узбережжях Чорного та Азовського морів (морські акумулятивні форми), а також заболочення прилеглих територій, замулювання самих водойм. Інколи на суходолі трапляються форми, утворені на дні давніх морів (пасмо Товтр на Подільській височині).

Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу пов’язані з діяльністю материкових та гірських льодовиків у періоди розвитку четвертинних зледенінь, талих льодовикових вод. Наприклад, моренні горби, долини стоку талих вод, зандрові рівнини найхарактерніші для Поліської низовини, а кари та залишки зруйнованих сучасними потоками моренних гряд — для найвищої частини Українських Карпат.

Дюни і гряди еолового (піщані горби і пасма) походження сформувались переважно на зандрових рівнинах Полісся, а також піщаних заплавах середнього Дніпра, пересипах та косах Азовського і Чорного морів.

Карстовий тип рельєфу (лійки, печери, провалля) поширений в окремих районах Подільської височини та Кримських гір. На півдні Тернопільщини є декілька десятків карстових печер. Перлиною цих підземних витворів є печера Озерна. Десятки залів прикрашені надзвичайними гіпсовими утвореннями, що нагадують букети казкових квітів. Недалеко розташована й печера Оптимістична, яка є найдовшою в Європі та другою за довжиною у світі.

До форм біогенного походження відносять болота, купини, поширеніші на Поліській низовині.

Серед антропогенних форм рельєфу є кар’єри, терикони тахт, дамби тощо.

Тестові завдання

20. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

20.1. Характер земної кори під поверхнею більшої частини України

• А океанічний
• Б перехідний
• В геосинклінальний
• Г материковий

20.2. Тектонічна структура, що визначає рельєф більшої частини території України

• А платформа
• Б геосинкліналь
• В грабен
• Г горст

20.3. Дніпровсько-Донецька западина належить

• А до Східноєвропейської платформи
• Б до Скіфської плити
• В до Волино-Подільської плити
• Г до Середземноморського рухливого пояса

20.4. Геологічна епоха утворення Кримських гір

• А палеозойська
• Б протерозойська
• В кайнозойська
• Г мезозойська

20.5. Тектонічні структури, що розташовані в межах України

• А Східноєвропейська платформа
• Б Східноєвропейська платформа й зона альпійської складчастості
• В Східноєвропейська платформа й зона мезозойської складчастості
• Г Скіфська платформа та зона каледонської складчастості

20.6. Тектонічна структура, для якої типовими породами є граніт, мармур, кварцити та гнейси на картосхемі позначена цифрою

• А 1
• Б 2
• В 3
• Г 6

20.7. Тектонічні западини на картосхемі позначені цифрами

• А 1, 4, 7, 10
• Б 2, 3, 5, 15
• В 5, 6, 11, 13
• Г 8, 9, 12, 14

20.8. Український щит розташований у межах

• А Східноєвропейської платформи
• Б Скіфської плити
• В Волино-Подільської плити
• Г Середземноморського рухливого поясу

20.9. Тектонічна структура, з якою НЕ межує Український щит

• А Дніпровсько-Донецька западина
• Б Донецька складчаста споруда
• В Складчасто-брилова система Гірського Криму
• Г Причорноморська западина

20.10. Укажіть вік порід Українського щита

• А докембрійський
• Б неоген-антропогеновий
• В четвертинний
• Г палеогеновий

20.11. Передкарпатський прогин належить до

• А Скіфської плити
• Б Закарпатського прогину
• В Карпатської складчастої системи
• Г Українського щита

20.12. Горотворення, під час якого утворилась Донецька складчаста область

• А герцинське
• Б альпійське
• В мезозойське
• Г байкальське

20.12. Тектонічні структури, в межах яких розташована Закарпатська область

• А Дніпровсько-Донецька западина й Передкарпатський прогин
• Б Волино-Подільська плита й Причорноморська западина
• В Український щит і Воронезький масив
• Г Карпатська покривно-складчаста споруда та Закарпатський прогин

20.13. Тектонічна структура, складовою якої є пороги в руслі річки, що в давнину мала назви Борисфен, Данапріс, Славутич

• А Волино-Подільська плита
• Б Дніпровсько-Донецька западина
• В Український кристалічний щит
• Г Донецька складчаста область

20.14. Тектонічна структура, на якій розташований Словечано-Овруцький кряж

• А Карпатський передгірний прогин
• Б Дніпровсько-Донецька западина
• В Український кристалічний щит
• Г Західноєвропейська платформа

20.15. Ера утворення тріасових, юрських і крейдових відкладів у Кримських горах

• А протерозойська
• Б мезозойська
• В палеозойська
• Г кайнозойська

20.16. Епоха складчастості, в яку сформувалися Карпати

• А каледонська
• Б герцинська
• В альпійська
• Г мезозойська

20.17. Риси геологічної історії Карпат, які були властиві для палеогенового періоду (ранній кайнозой)

• А зім’яття в складки пісковиків та формування конгломератів
• Б накопичення кам’яних та калійних солей
• В формування пісковиків, глин та мергелів
• Г формування метаморфічних порід

20.18. Крайня південна частина Середземноморського рухливого поясу в межах України

• А Скіфська плита
• Б Індоло-Кубанський прогин
• В Складчаста споруда Гірського Криму
• Г Причорноморська западина

20.19. Породи крейдової системи (глини, пісковики, піски, крейда) суттєво домінують па території

• А Волині
• Б Правобережного Подніпров’я
• В Лівобережного Подніпров’я
• Г Причорномор’я

20.20. Формування пісків традиційно свідчить про

• А існування тут мілководдя
• Б існування морського помірного клімату
• В існування тут теплих тропічних морів
• Г існування тут вулканогенних процесів

20.21. Тектонічна структура, яка на сході межує з Карпатським крайовим прогином

• А Український кристалічний щит
• Б Донецько-Дніпровська западина
• В Причорноморська западина
• Г Львівсько-Волинський прогин

20.22. Тектонічна струкгура, яка НЕ пов’язана з Поліською низовиною

• А Причорноморська западина
• Б Подільська плита
• В Дніпровсько-Донецька западина
• Г Воронезький кристалічний масив

20.23. Увідповідніть тектонічні структури та адміністративні області, на території яких вони розташовані

• 1 Галицько-Волинська западина
• 2 Причорноморська западина
• 3 Воронезький кристалічний масив
• 4 Донецька складчаста область
• А Донецька область
• Б Львівська область
• В Харківська область
• Г Миколаївська область
• Д Полтавська область

20.24. Увідповідніть тектонічні структури території України та їх геологічний вік

• 1 Український кристалічний щит
• 2 Галицько-Волинський прогин
• 3 Причорноморська западина
• 4 Складчаста система Українських Карпат
• А палеозой
• Б докембрій
• В неоген
• Г кайнозой
• Д мезозой

20.25. Увідповідніть тектонічні структури та їх розташуванням на території України

• 1 Скіфська платформа
• 2 Галицько-Волинський прогин
• 3 Донецька складчаста область
• 4 Український кристалічний щит
• А центральна Україна
• Б східна Україна
• В південна Україна
• Г західна Україна
• Д північна Україна

20.26. Увідповідніть назви тектонічних структур і букви, якими вони позначені на карті

• 1 Причорноморська западина
• 2 Переддобруджинський прогин
• 3 Воронезький кристалічний масив
• 4 Передкарпатський прогин

20.27. Увідповідніть тектонічні структури та букви, якими вони позначені на карті

• 1 Український кристалічний щит
• 2 Причорноморська западина
• 3 Волино-Подільська плита
• 4 Галицько-Волинський прогин

20.28. Укажіть три тектонічні структури, які належать до складчастої системи Карпат

• 1 Карпатська складчаста область
• 2 Рахівсько-Чивчинські гори
• 3 Передкарпатський прогин
• 4 Закарпатський прогин
• 5 Вулканічні Карпати
• 6 Карпатська гірська країна
• 7 Внутрішнє пасмо

20.29. Укажіть три породи, які трапляються у межах Волино-Подільської плити

• 1 глини
• 2 габро
• 3 мармур
• 4 пісковик
• 5 мергелі
• 6 лабрадорит
• 7 базальт