Загальна біологія. Збірник задач
Некумулятивна полімерія
Гени з однозначною дією можуть визначати і якісні, тобто альтернативні, ознаки. Прикладом може слугувати спадкування оперення ніг у курей. Від схрещування порід, які мають оперені і неоперені ноги, у F1 з’являються курчата з опереними ногами. У F2 відбувається розщеплення за фенотипом у співвідношенні: 15/16 з опереними ногами і 1/16 — з неопереними, тобто спостерігається два фенотипних класи.
Очевидно, порода з опереними ногами гомозиготна за двома парами домінантних алелей з однозначною дією (А1А1А2А2), а порода з неопереними ногами має генотип а1а1а2а2. Гібриди F1 мають генотип А1а1А2а2.
Домінантні алелі кожного з двох генів діють якісно одночасно, тобто визначають оперення ніг. Тому генотипи А1-А2- (9/16), А1-а1а2 (3/16) і а1а1А2- (3/16) відповідають фенотипу з опереними ногами, а генотип а1а1а2а2 (1/16) — фенотипу з неопереними ногами.
Схематично це має такий вигляд:
У наведеному прикладі наявність у генотипі різної кількості домінантних генів однозначної дії не змінює вираженості ознаки. Достатньо однієї домінантної алелі будь-якого з двох генів, щоб спричинити розвиток ознаки. Тому такий тип взаємодії генів був названий некумулятивною полімерією.