Загальна біологія. Збірник задач

Зворотні схрещування. Аналізуюче схрещування

У гібридологічному аналізі може бути використане схрещування з одним із батьківських організмів. Таке схрещування першого покоління з формою, що несе дану пару алелей (домінантних або рецесивних) у гомозиготному стані називають зворотним, або беккросом, а потомство позначають F_b. Ці схрещування (Аа х аа й Аа х АА) мають неоднакову цінність для генетичного аналізу. Унаслідок зворотного схрещування гетерозиготного (Аа) гібрида F₁ з вихідною гомозиготною домінантною формою (АА) всі гамети батьківської рослини будуть нести домінантну алель А. Тому в результаті випадкового поєднання цих гамет під час запліднення в потомстві відбувається розщеплення за генотипом у співвідношенні 2Аа : 2АА, або 1 : 1, у той час як розщеплення за фенотипом не спостерігається: усі організми у F_b мають однакові зовнішні прояви ознаки.

Аналізуюче схрещування

Генотип організму, який має рецесивний вияв ознаки, визначається за його фенотипом. Такий організм обов’язково має бути гомозиготним за рецесивною алеллю, бо у випадку гетерозиготності у нього був би домінантний вияв ознаки. Гомозиготна домінантна й гетерозиготна особини не відрізняються між собою за фенотипом.

Для визначення фенотипу в дослідах на рослинах і тваринах проводять аналізуюче схрещування і визначають генотип аналізованої особини за її потомством.

Суть аналізуючого схрещування полягає в тому, що особина, генотип якої необхідно з’ясувати, схрещується з рецесивною формою. Якщо від такого схрещування все потомство виявиться однорідним, значить, аналізована особина гомозиготна, якщо ж відбудеться розщеплення, то вона — гетерозиготна.

Як видно зі схеми, наслідком аналізуючого схрещування для гетерозиготної особини є розщеплення ознаки в потомстві в співвідношенні 1 : 1. Визначення генотипу має велике значення для селекційної роботи у тваринництві та в рослинництві. Аналіз генотипів важливий також для медичної генетики. Але на відміну від селекціонерів і дослідників, які мають справу з рослинами і тваринами й можуть ставити експерименти на схрещування організмів, антропогенетик і лікар мають змогу лише аналізувати родовід.

Проілюструємо це прикладом. У людини карі очі домінують над блакитними. Отже, блакитноока людина за цією ознакою може бути лише гомозиготною за рецесивною алеллю. Якщо один з батьків блакитноокий, а інший кароокий і у них народилася блакитноока дитина, то кароокий батько — гетерозиготний. Якщо ж від батьків з аналізованими ознаками народиться кілька дітей і в усіх будуть лише карі очі, то це означає, що кароокий батько є гомозиготним за цією ознакою. Інший приклад: у обох батьків полідактилія (шестипалість). Дитина має нормальну будову кисті руки. Отже, батьки гетерозиготні за цією ознакою.