Хімія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

14.2. Класифікація високомолекулярних сполук

1. За структурою макромолекул:

а) лінійні — полімери, які складаються з макромолекул, що не мають розгалужень або мають незначні розгалуження:

...—СН₂—СН₂—СН₂—СН₂—СН₂—СН₂—... (поліетилен)

б) розгалужені — полімери, які складаються з макромолекул, що мають великі розгалуження:

в) сітчасті — «прошиті» полімери, які становлять гігантські тривимірні утворення молекул. При цьому утворюються хімічні зв’язки між макромолекулами. Сірка приєднується до полімеру в місцях розриву подвійних зв’язків (процес вулканізації каучуків):

Вулканізація призводить до перетворення каучуку на гуму. Аналогічний процес відбувається унаслідок дублення шкіри.

2. Залежно від способу упаковки молекул:

а) аморфні — полімери, у яких відсутня впорядкованість у розміщенні макромолекул. Вони можуть перебувати в одному з трьох фізичних станів: 1) склоподібному, 2) високоеластичному¹, 3) в’язкотекучому;

б) кристалічні — полімери, що мають впорядковане розміщення значних ділянок макромолекул.

¹ Якщо температура переходу зі стану 1 у стан 2 є нижчою за кімнатну, такі полімери називають еластомерами, якщо вищою — пластиками.

3. За розміщенням структурних ланок:

а) стереорегулярні — полімери, ланцюги яких складаються з однакових мономерів або у ланцюзі яких спостерігається одноманітне чергування ланок;

б) нестереорегулярні — полімери, у яких спостерігається безладне розміщення структурних ланок у макромолекулі.

4. Залежно від способу отримання:

а) природні (біополімери): білки, ДНК, натуральний каучук, натуральний шовк тощо;

б) штучні (синтетичні): полістирен, поліпропілен, капрон, лавсан тощо.

5. Залежно від хімічного складу:

а) неорганічні¹ (пластична сірка (-S-)_n²);

б) органічні (вовна, бавовна, целюлоза);

в) елементоорганічні (їхній органічний ланцюг містить атоми неорганогенних елементів (Силіцію, Титану, Алюмінію тощо), наприклад кремнійорганічні сполуки).

Також високомолекулярні сполуки розрізняють залежно від їхньої молекулярної маси, гнучкості макромолекул. Від цих характеристик значною мірою залежать властивості полімерів.

¹ Багато неорганічних речовин існує у вигляді єдиної макромолекули, але для зарахування їх до групи неорганічних полімерів вони повинні мати деяку анізотропію просторової будови.

² Крім Карбону, близько 15 елементів здатні до утворення гомогенних ланцюгів: Сульфур, Фосфор, Селен, Телур, Силіцій тощо.