Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Особливості нижчих і вищих рослин

Нижчі рослини — це одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні організми. Тіло їх називають сланню, або таломом. Розміри слані коливаються від мікроскопічних до 40-50 м у довжину. Слань нижчих рослин не диференційована на вегетативні органи і тканини. Протопласт клітини нижчих рослин диференційований на цитоплазму з органоїдами і ядро. Клітини бувають одно-, дво- та багатоядерні. За способом живлення нижчі рослини поділяють на автотрофи (фотосинтез, фоторедукція, хемосинтез) та гетеротрофи.

Нижчим рослинам властиве вегетативне, нестатеве і статеве розмноження. Органи розмноження нижчих рослин — спорангії і гаметангії — здебільшого одноклітинні. У життєвому циклі багатьох нижчих рослин спостерігаються різні варіанти зміни ядерних фаз, поколінь тощо.

До нижчих рослин належать: пірофітові, золотисті, діатомові, бурі, червоні, жовтозелені, евгленові, зелені, харові водорості.

Вищі рослини характеризуються розчленуванням тіла на вегетативні та генеративні органи. Вони утворюють багатоклітинні органи статевого розмноження, оскільки в наземних умовах життя існує необхідність захисту їх від усихання. У результаті виникає багатоклітинна захисна оболонка.

Для вищих рослин характерне правильне чергування статевого й нестатевого способів розмноження, а отже, і чергування поколінь — диплоїдного спорофіта і гаплоїдного гаметофіта.

Вищі рослини включають сучасні й допотопні форми. До вищих рослин належать відділи: Мохоподібні, Ринієподібні, Псилотоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Квіткові, або Покритонасінні.