Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Генетичний код і його властивості

Основна роль у визначенні структури білка, що синтезується, належить ДНК. У молекулі ДНК міститься інформація про первинну структуру білків даної клітини.

Ділянку ДНК, що містить інформацію про первинну структуру будь-якого білка, називають геном. У молекулі ДНК міститься кілька сотень генів.

Кожна амінокислота в поліпептидному ланцюзі кодується певною послідовністю трьох мононуклеотидів (триплетів), послідовно й неперервно розташованих у молекулах ДНК. Такий генетичний код називають триплетним, а групу із трьох нуклеотидів іРНК — кодоном; тРНК — антикодоном.

Чотири різні нуклеотиди ДНК (А, Т, Г, Ц) або РНК (А, У, Г, Ц) можуть створювати 64 комбінації, що дає змогу кодувати 64 типи амінокислот (43 = 64), а цього цілком достатньо, щоб закодувати 20 основних амінокислот. Кожна амінокислота може кодуватись одним, двома або кількома різними триплетами. Це має важливе біологічне значення, оскільки підвищує надійність генетичного коду.

Основні властивості генетичного коду:

  • кожна амінокислота кодується послідовністю з трьох нуклеотидів, яку називають триплетом, або кодоном;
  • код є універсальним, бо він єдиний для всіх організмів на Землі;
  • один триплет кодує тільки одну амінокислоту (код однозначний);
  • код є виродженим: одна амінокислота може кодуватися більш ніж одним кодоном: одним, двома і більше триплетами (до 6);
  • код не перекривається: зчитуються колони один за одним, з однієї певної точки, в одному напрямку;
  • між генами існують ділянки (спейсери), що не несуть генетичної інформації, а лише відокремлюють одні гени від інших.