Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Пам’ять та її види

Ефективність пристосувальної поведінки тварин і успіх свідомої діяльності людини залежать від того, в якій мірі тварини використовують свій життєвий досвід, а людина — отримані раніше знання для того, щоб приймати правильні рішення й уникати помилкових. Ці знання отримуються з пам'яті. І хоча в її основі лежить нейрофізіологічний механізм утворення тимчасових зв’язків, поняття пам’яті має ширше значення. Механізми утворення тимчасового зв’язку розкривають лише одну початкову частину явищ пам’яті, пояснюють, що означає запам'ятовувати. Інша, очевидно, важливіша частина явищ пам’яті полягає в утриманні на тривалий час утворених нервових зв’язків, у здатності пам'ятати. Нерідко саме під цією властивістю розуміють пам’ять. Однак для того щоб скористатись отриманою раніше корисною інформацією, необхідно не тільки зафіксувати її в нових нервових зв’язках, не тільки зберегти ці зв’язки, але й маги можливість відтворити їх в необхідний момент, тобто пригадати.

Пам’ять — це здатність живих організмів до надбання та використання досвіду. Фізіологічний механізм онтогенетичної пам’яті полягає у формуванні, фіксації, збереженні та відтворенні за необхідності тимчасових зв’язків. В основі довгочасової пам’яті лежать доволі складні структурно-хімічні перетворення на системному та клітинному рівнях головного мозку. Розрізняють образну, умовно-рефлекторну і словесно-логічну пам’ять.

Під образною пам’яттю людини і тварин розуміють збереження і репродукцію одноразово сприйнятого життєво важливого об’єкта. Емоційна пам’ять — це відтворення пережитого раніше емоційного стану при повторному впливі подразників, які зумовили первинне переживання цього стану. Умовно-рефлекторна пам'ять проявляється у вигляді відтворення умовних рухових та секреторних реакцій чи завчених звичних рухів, коли минув тривалий час після їх утворення.