Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Перша і друга сигнальні системи

Вчення про дві сигнальні системи сформував І. П. Павлов, досліджуючи особливості вищої нервової діяльності людини і тварин.

Сигнальні системи — два основні фізіологічні механізми діяльності головного мозку. Будь-які зовнішні подразнення, зокрема й умовні, що є сигналами безумовних рефлексів, утворюють першу сигнальну систему, характерну для високоорганізованих тварин і людини. У немовляти з перших днів життя виробляються різноманітні умовні рефлекси на положення тіла, вигляд матері, пляшечки з їжею, час годування тощо. Поступово їх стає дедалі більше. Дитина чує слова матері і вони поєднуються з певними процедурами — годуванням, прогулянкою, купанням. На слова теж виробляються умовні рефлекси. Ці умовні рефлекси нічим не, відрізняються від умовних рефлексів тварин і є компонентами першої сигнальної системи.

Але поступово в дитини збільшується запас слів, з них вона будує речення. Слова починають втрачати своє вузьке конкретне значення, у них вкладається значно ширший, узагальнюючий зміст, виникають поняття. Узагальненню підлягають не тільки слова, що означають предмети, явища природи, а й наші відчуття, переживання, дії. Так виникли абстрактні поняття, а з ними — абстрактне мислення. На цьому етапі в людини виникає друга сигнальна система, в якій слово відіграє роль не просто умовного подразника, а його сигналу, тобто воно є сигналом сигналу.

У тварин, як і в малої дитини, можна виробити умовні рефлекси на слова. Наприклад, собака виконує накази хазяїна. Але ці рефлекси є реакціями на звуковий подразник, а не на зміст слова, якого тварина не розуміє. Коли людина починає розуміти зміст слова, узагальнення, тоді слова створюють другу сигнальну систему, характерну лише для людини. Людина мислить словами, тому мислення нерозривно пов’язане з діяльністю людини. У зв’язку з розвитком другої сигнальної системи в людини виникли центри мовлення. Вони непарні і містяться в більшості людей у корі лівої півкулі головного мозку. Їх функція полягає в аналізі та розумінні усного та писемного мовлення, керуванні осмисленим вимовлянням слів.