Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Норми та гігієна харчування

Харчовий раціон людини включає білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, клітковину та воду в правильному співвідношенні.

Вуглеводи відіграють роль переважно джерела енергії і частково використовуються як будівельний матеріал. Основні джерела вуглеводів: картопля, пшениця, рис, фрукти, цукор, солодощі.

Ліпіди — висококалорійні сполуки, під час окиснення яких виділяється багато енергії. Використовуються для побудови клітинних мембран, деяких біологічно активних речовин. Основними джерелами ліпідів є м’ясо, масло, сало, олія, насіння сої, соняшника, арахісу, горіхи тощо.

Білки — основний будівельний матеріал для росту та відновлення тканин організму, ферментів, гемоглобіну, гормонів, антитіл. Основними джерелами білків є: м’ясо, риба, яйця, горіхи, насіння бобових. Білки, що надходять з їжею, повинні містити 8 незамінних амінокислот: аргінін, валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін. Їжа тваринного походження, як правило, містить незамінні амінокислоти.

Вітаміни потрібні у невеликих кількостях, оскільки вони входять до складу ферментів як коферменти і беруть участь у регуляції обмінних процесів. Основними джерелами вітамінів є: овочі та фрукти (містять переважно водорозчинні вітаміни групи В та вітамін С), печінка, риб’ячий жир, свинина, вершкове масло (містять жиророзчинні вітаміни A, D, Е).

Клітковина — це, головним, чином целюлоза стінок рослинних клітин. Клітковина забезпечує організм певною кількістю енергії, але здебільшого служить для формування калових мас, запобіганню запорам, забезпеченню нормальної перистальтики кишечника. Основними джерелами клітковини є овочі, фрукти та каші.

Вода — необхідна організму як розчинник, основна складова рідкого середовища, хімічний реагент у реакціях гідролізу. За добу людина повинна вживати 2-3 л води, включаючи рідку їжу.

Мінеральні речовини входять до складу структурних елементів клітини (Са2+ в кістках), важливих органічних сполук (РО43- в ДНК, РНК; Fe2+ в гемоглобіні), відіграють важливу роль у забезпеченні подразливості, передачі нервових імпульсів, м’язового скорочення (Na+, К+, Cl-, Са2+) тощо.

Гігієна харчування пов’язана, передусім, з якістю їжі та режимом харчування. Харчування в один і той же час, відповідно до режиму дня, сприяє умовно-рефлекторному виділенню травних соків, що покращує засвоєння поживних речовин. Відсутність режиму харчування може призвести до пошкодження стінок шлунка та кишечника (гастрит, виразка). Кількість спожитої їжі повинна бути помірною. Переїдання знижує якість травлення і призводить до того, що в товстий кишечник потрапляє велика кількість неперетравленої їжі, яка гниє і бродить у ньому завдяки бурхливому розмноженню мікрофлори.