Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Людина

Місце людини в системі органічного світу

Людина як біологічний вид належить до типу Хордових, підтипу Хребетних, класу Ссавців, ряду Приматів. Ряд приматів складається з трьох підрядів; Напівмавпи (Лемурові), Довгоп’яти (Тарзієві) й Антропоїдні (Людиноподібні). Отже, людина як біологічний вид належить до типу Хордових, підтипу Хребетних, класу Ссавців, ряду Приматів, підряду Людиноподібних, секції Вузьконосих, надродини Вищих вузьконосих, родини Гомінід, роду Людини, виду Homo sapiens.

Тканина — сукупність клітин, подібних за походженням, будовою і функціями та міжклітинної речовини.

Епітеліальна тканина (епітелій) покриває всю зовнішню поверхню тіла людини, вистилає слизові оболонки порожнистих внутрішніх органів (шлунок, кишечник, сечовивідні шляхи, плевру, перикард, очеревину) і входить до складу залоз внутрішньої секреції. Виділяють покривний (поверхневий) і секреторний (залозистий) епітелій. Епітеліальна тканина бере участь в обміні речовин між організмом і зовнішнім середовищем, виконує захисну функцію (епітелій шкіри), функції секреції, всмоктування (епітелій кишечника), виділення (епітелій нирок), газообміну (епітелій легенів), має велику регенеративну здатність.

Залежно від кількості клітинних шарів і форми окремих клітин розрізняють епітелій багатошаровий (зроговілий і незроговілий), перехідний і одношаровий.

У плоскому епітелії клітини тонкі, ущільнені, містять мало цитоплазми. Плоский епітелій вистилає альвеоли легень, стінки капілярів, судин, порожнин серця, де забезпечує дифузію різних речовин, знижує тертя рідин.

Кубічний епітелій вистилає протоки багатьох залоз, а також утворює канальці нирок, виконує секреторну функцію.

Циліндричний епітелій складається з високих і вузьких клітин. Він вистилає шлунок, кишечник, жовчний міхур, ниркові канальці, а також входить до складу щитоподібної залози.

Клітини миготливого епітелію мають форму циліндра, з безліччю війок на вільних поверхнях; вистилає яйцепроводи, спинномозковий канал і дихальні шляхи, де забезпечує транспорт різних речовин.

Багаторядний епітелій вистилає сечовивідні шляхи, трахею, дихальні шляхи і входить до складу слизової оболонки носових порожнин.

Багатошаровий епітелій складається з кількох шарів клітин. Він вистилає зовнішню поверхню шкіри, слизову оболонку стравоходу, внутрішню поверхню щік, піхву.

Сполучну тканину поділяють на: власне сполучну, хрящову, кісткову та жирову. Виконує вона кілька функцій:

• 1) трофічну, оскільки бере участь у перенесенні поживних речовин з крові до інших тканин і навпаки;
• 2) захисну, завдяки діяльності фагоцитів і виробленні імунних тіл;
• 3) пластичну, що виражається в активній участі в процесах регенерації, гоєння ран;
• 4) механічну, оскільки утворює строму багатьох органів і формує скелет;
• 5) сполучна тканина з особливими властивостями (ретикулярна) бере участь у кровотворенні.

Пухка волокниста сполучна тканина надзвичайно поширена в організмі. Вона дуже багата клітинними формами різних типів. Одні з них беруть участь в утворенні волокон тканини (фібробласти), інші забезпечують перш за все захисні і регулюючі процеси, в тому числі через імунні механізми (макрофаги, лімфоцити, тканинні базофіли, плазмоцита).

Кісткова тканина, яка утворює кістки скелета, відрізняється великою міцністю. Вона підтримує форму тіла (конституцію) і захищає органи, розташовані в черепній коробці, грудній і тазовій порожнинах, бере участь у мінеральному обміні. Тканина складається з клітин-остеоцитів і міжклітинної речовини, в якому розташовані живильні канали з судинами. У міжклітинній речовині міститься до 70 % мінеральних солей.

Хрящова тканина складається з клітин-хондроцитів і міжклітинної речовини (хрящового матриксу), що характеризується підвищеною пружністю. Вона виконує опорну функцію, оскільки утворює основну масу хрящів.

Жирова тканина схожа на пухку сполучну тканину. Клітини великі, наповнені жиром. Жирова тканина виконує живильну, формоутворюючу і терморегулюючу функції. Жирова тканина буває біла і бура. У людини переважає біла жирова тканина, частина її оточує органи, зберігаючи їх положення в тілі людини та інші функції. Кількість бурої жирової тканини у людини невелика (вона є головним чином у новонародженої дитини). Головна функція бурої жирової тканини — теплопродукція. Бура жирова тканина підтримує температуру тіла тварин під час сплячки і температуру новонароджених дітей.

М’язова тканина здатна до скорочення, її клітини мають видовжену форму. Утворює скелетні м’язи, серцевий м’яз, входить до складу деяких внутрішніх органів (шлунка, кишечника, кровоносних судин тощо). Основними її функціями є рухова та захисна. Вона буває: гладенька, посмугована скелетна, посмугована серцева. М’язова тканина розвивається з мезодерми.

Гладенька м’язова тканина складається з дуже дрібних (до 500 мкм) видовжених клітин. Ядро таких міоцитів розташовується в центральній частині, а тонкі міофібрили тягнуться від одного кінця клітини до іншого. Гладенька м’язова тканина утворює стінки кровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів (травного тракту, сечового міхура, матки). Вона забезпечує перистальтику кишечника, звуження судин, пологи, сечовипускання та інші життєво важливі процеси.

Поперечносмугаста м’язова тканина утворює поперечносмугасту скелетну і серцеву мускулатуру. Структурною одиницею скелетної посмугованої м’язової тканини є м’язове волокно. Волокно має циліндричну форму і довжину до 4 см. Воно є симпластом — утвором з багатьох клітин звичайних розмірів, які у процесі ембріонального розвитку зливаються одна з одною. М’язове волокно містить сотні клітинних ядер, розташованих у пристінному шарі. Центральну частину волокна займають міофібрили, мітохондрії та ендоплазматичний ретикулум. Міофібрили розташовані точно паралельно одна одній; скоротливі білки (актин і міозин), з яких вони складаються, мають різне світлозаломлення. Тому під мікроскопом міофібрили мають вигляд почергових темних рядів і світлих смуг, що йдуть перпендикулярно до довгої осі волокна. Звідси й походить назва цих м’язів — поперечносмугасті.

Нервова тканина здатна утворювати та проводити нервові імпульси. Складається з нейронів та допоміжних клітин нейроглії. Основними функціями нервової тканини є забезпечення зв’язку організму із зовнішнім середовищем та об’єднання органів і систем у цілісний організм. За походженням нервова тканина — похідна ектодерми.