Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Розмноження і розвиток птахів. Будова яйця. Птахи виводкові та нагніздні

Розмноження, гніздування і виведення пташенят. У період розмноження у птахів можна спостерігати токування — своєрідний вияв статевого збудження. Проявляється по-різному: в особливих рухах, співах і специфічних криках, своєрідному польоті; у бійках між самцями, зрідка — між самками. У полігамних птахів спостерігаються групові токовища, на які збираються самці та самки. Токування полегшує зустріч птахів одного виду для розмноження.

Розміщують свої гнізда птахи в різних місцях: на землі (курині, пастушки, журавлі, дрохва, кулики, чайки, гуси, дрімлюга, деякі горобині та ін.); у норах та інших земляних укриттях (берегова ластівка, бджоло їдка, рибалочка та ін.); у дуплах дерев (дятли, деякі сови, голуби, синиці, шпаки, мухоловки); на деревах і кущах (денні хижаки, воронові, дрозди, славки, зяблики, іволга та багато інших).

У яйці яйцеклітина (жовток) вкрита тоненькою оболонкою, має великий запас поживних речовин і води, потрібних для розвитку зародка. Сам зародок має вигляд диска, розташованого на поверхні жовтка.

Яйцеклітина оточена кількома яйцевими оболонками, що виконують захисні функції. Безпосередньо яйцеклітину оточує білкова оболонка. Крім захисної функції, білкова оболонка постачає воду для зародка. У ній є особливі білкові канатики, які підтримують яйцеклітину в певному сталому положенні: зародковим диском догори. Таким чином, як яйце не перевертай, зародковий диск завжди буде ближче до джерела тепла, яке виділяють птахи, що насиджують кладку. Білкова оболонка оточена двома підшкаралуповими оболонками у вигляді тоненьких плівочок. Ці оболонки захищають зародок від хвороботворних мікроорганізмів. На тупому полюсі підшкаралупові оболонки розходяться й утворюють повітряну камеру із запасом повітря для зародка.

Шкаралупа захищає яйце від механічних пошкоджень. А пори в ній забезпечують процеси газообміну зародка, що розвивається. Ззовні шкаралупи розташована ще одна тоненька оболонка, яка перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів.

Період насиджування в різних видів неоднаковий. Найкоротший інкубаційний період у дрібних горобиних (до 15 діб), найдовший — у денних хижаків (до 44 діб). У домашніх птахів тривалість насиджування становить: у курки — 21 добу, у качки — 28, у гуски — 29-30, в індички — 28-29 діб. В окремих видів у насиджуванні кладки беруть участь обидва батьки (голуби, дятли, африканський страус), у більшості насиджує лише самка.

Залежно від того, якими вилуплюються пташенята з яєць, птахів поділяють на виводкових і нагніздних. Пташенята виводкових птахів вилуплюються зрячими, вкритими пухом, здатними рухатись за самкою, самостійно живитись. До виводкових належать: страуси, курині, дрохви, гусеподібні, пастушки. У нагніздних птахів (горобині, дятли, стрижі, веслоногі та ін.) пташенята з’являються голими, сліпими, безпорадними. Вони ще певний час перебувають у гнізді, і вигодовують їх батьки. Інтенсивність годівлі пташенят дуже велика. Так, пара строкатих дятлів приносить корм пташенятам 150-250 разів протягом дня, ластівок — до 400, синиць — до 500 разів. Батьки також обігрівають пташенят у перші дні їхнього життя й охороняють їх. Усі ці особливості поведінки забезпечують прискорення ембріонального та постембріонального розвитку й краще виживання потомства.