Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Різноманітність кісткових риб

Ряд Осетроподібні. Представники ряду характеризуються примітивними ознаками: гетероцеркальним хвостовим плавцем; наявністю рострума й поперечного рота; горизонтальним розташуванням парних плавців; лускою у вигляді великих ромбоподібних кісткових щитків — «жучок», або «бляшок», розташованою п’ятьма рядами; хорда зберігається протягом усього життя. Проте вже розвиваються верхні й нижні хрящові дуги хребців. Череп хрящовий, але зверху вкритий накладними кістками. Зябра прикривають кісткові зяброві кришки. Кістки входять також до складу пояса грудних плавців. Отже, скелет у цих риб хрящо-кістковий. Зберігають вони й деякі інші ознаки хрящових риб: у кишках наявний спіральний клапан, у серці — артеріальний конус. Запліднення зовнішнє.

Осетер російський (довжина тіла — до 2 м, маса — до 24 кг) поширений у басейнах Каспійського, Чорного та Азовського морів. Нереститься у Волзі, Уралі, Дніпрі. Умови нересту погіршились у зв’язку з будівництвом гідроелектростанцій.

Білуга — найбільша з осетрових риб (довжина тіла — до 9 м, маса — до 1000 кг). Із Чорного моря заходить у Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай; з Азовського — у Дон, Кубань.

Стерлядь (довжина тіла — до 125 см, маса — до 16 кг) поширена у Волзі та її притоках, у сибірських ріках; в Україні — у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках.

Ряд Оселедцеподібні. Тіло сплюснуте з боків, покрите циклоїдною лускою. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою. Промені плавців м’які. Хвостовий плавець гомоцеркальний (має однакові лопаті). Плавальний міхур з’єднаний зі стравоходом і має відростки. Більшість цих риб пелагічні, живляться планктоном, утворюють великі косяки. Найбільше промислове значення має оселедець океанічний, поширений у північній та субарктичній частинах Атлантичного і Тихого океанів. У віці 3-5 років мають до 30 % жиру. Живуть 20-25 років.

У басейнах Чорного та Азовського морів поширені оселедець чорноморський, оселедець керченський (азовський), кілька, або тюлька, шпрот чорноморський, хамса.

Ряд Лососеподібні. Тіло вкрите циклоїдною лускою. Є так званий жировий плавець, розташований за спинним. Скелет у багатьох ще повністю не скостенілий; у черепі чимало хрящових елементів. У деяких зберігається хорда. Плавальний міхур з’єднаний зі стравоходом.

У басейні Чорного моря поширений лосось чорноморський (довжина тіла — до 110 см, маса — до 24 кг). Цінний об’єкт промислу.

У гірських річках Криму та Карпат водиться форель струмкова (довжина тіла — 25-60 см, маса — 0,2-2 кг). Надає перевагу швидкоплинним річкам із чистою водою, багатою на кисень. У спеку тримається поблизу джерел або ховається під каміння, корчі, де впадає в заціпеніння, не живиться. Має ніжне, смачне м’ясо.

Ряд Коропоподібні. Об’єднує понад 3200 видів риб. Луска циклоїдна; у деяких тіло голе. Передні хребці видозмінились у кісточки, які з’єднують плавальний міхур із внутрішнім вухом, утворюючи апарат Вебера, який підсилює слух. Плавальний міхур з’єднаний з кишками.

Сазан, або дикий короп (довжина тіла — до 70 см, маса — до 20 кг), поширений у тихих водоймах з повільною течією або стоячих, багатих на рослинність. Веде придонний спосіб життя. Живиться личинками комах, ракоподібними, молюсками, насінням рослин. Зимує у стані заціпеніння. Сазан став похідною формою для виведення кількох порід домашнього коропа (лускатого, дзеркального, голого), яких людина вирощує у ставках. Усі вони невибагливі до вмісту кисню у воді, швидко ростуть, мають смачне м’ясо.

У ставках вирощують також карасів, линів, товстолобиків, білих амурів. Цінними промисловими видами є вобла, сазан, тарань, лящ, жерех (білизна) та інші. Об’єктами спортивного та аматорського рибальства є головень, язь, марена, лин, карасі (золотистий та сріблястий) та ін. Карась сріблястий став похідною формою для виведення кількох сотень порід декоративних золотих рибок.

Ряд Окунеподібні. Важливими об’єктами промислу серед морських окунеподібних є скумбрія звичайна (поширена у Чорному, Балтійському, Північному морях), ставрида звичайна, ставрида чорноморська (трапляється в Чорному та Азовському морях), тунці, нототенія та інші.

У прісних водоймах різних типів дуже поширений окунь звичайний. За способом живлення — хижак. Живиться, не припиняючи активності, увесь рік. У місцях, де розводять цінну рибу (судака, ляща, сига, коропа), окунь небажаний, бо може майже повністю знищити ікру й мальків цих риб.

Надряд Дводишні риби. Належить багато викопних видів. Тепер трапляються лише 6 видів, поширених в Африці, Австралії та Південній Америці. Усі вони населяють заболочені пересихаючі водойми і можуть тривалий період витримувати відсутність води, впадаючи у стан заціпеніння (у захисній капсулі). У зв’язку з легеневим диханням на суші в шлуночку серця з’являється неповна перегородка, тобто намічається у творення трикамерного серця та легеневого кола кровообігу.

Надряд Кистепері. Кистепері риби були численними у девонському та кам’яновугільному періодах палеозойської ери. Населяли прісні водойми. За допомогою м’ясистих парних кінцівок з добре розвиненим опорним скелетом могли виповзати на сушу.

Вважалося, що морські види цих риб давно вимерли. Проте у 1938 р. в Індійському океані біля берегів Південної Африки виловили кистеперу рибу, яку назвали латимерією. Виявилось, що латимерії живуть у водах океану біля Коморських островів на глибині до 300 м. Протягом 1951-1972 рр. було виловлено близько 70 екземплярів латимерії, завбільшки від 1 до 1,8 м, маса яких коливалась від 19,5 до 95 кг. Яйцеживородні.