Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Підтип Безчерепні. Клас Головохордові

Безчерепні — морські тварини, що зберігають основні ознаки типу протягом усього життя. До них належить один клас Головохордові, який об’єднує близько 30 видів ланцетників.

Трапляються і в Чорному морі. Потребують температури води 17-30 °С і солоності 20-30 %о. У Чорному морі на глибині від 2 до 25 м у крупнозернистому піску водиться ланцетник звичайний (довжина тіла — 5-8 см). Тіло напівпрозоре, видовжене, стиснуте з боків, загострене на обох кінцях, тому ланцетник легко заривається у піщаний ґрунт. Головний відділ не відокремлений. Парних кінцівок немає. Уздовж спини тягнеться низький спинний плавець. Хвостовий відділ закінчується високим хвостовим плавцем, що нагадує ланцет. На передньому кінці тіла розташований передротовий отвір, оточений щупальцями, біля основи хвостового плавця — анальний. Шкірні покриви складаються із двох шарів: зовнішнього — епідермісу — і внутрішнього — кутису. На відміну від вищих хордових, епідерміс у ланцетника одношаровий, що характерно для безхребетних. Зовні вкритий тонким шаром кутикули. Мускулатура складається з окремих сегментів, розділених прошарками сполучної тканини. Вона слабо диференційована і забезпечує лише нескладні рухи тварин, пов’язані з плаванням та зариванням у ґрунт. Скелет представлений хордою. Нервова система складається із центральної та периферичної.

Центральна нервова система являє собою трубку з невроцелем, який у передній частині утворює розширення — зачаток шлуночка головного мозку. Периферична нервова система утворена нервами, що відходять від нервової грубки: спинними — чутливо-руховими — та черевними — руховими. Змішаних нервів, як у хребетних, у безчерепних немає.

Живиться ланцетник пасивно, завислими у воді дрібними планктонними організмами, які потрапляють до рота разом з водою завдяки постійним рухам навкологлоткових щупалець. На нижньому боці глотки є борозна, вистелена залозистим і миготливим епітеліями. Залозисті клітини виділяють слиз, що огортає часточки їжі, а за допомогою війок епітелію вони переміщаються в кишки. Від передньої частини кишки відходить печінковий виріст; його стінки виділяють травні ферменти.

Дихає ланцетник киснем, розчиненим у воді.

Кровоносна система замкнена, є одне коло кровообігу. Серця немає, його роль виконують черевна аорта і зяброві артерії, що пульсують. Венозна кров зі всього тіла збирається у черевну аорту, звідки по зябрових артеріях рухається до зябрових перегородок. Збагачена киснем кров надходить до спинної аорти. Від аорти розгалужуються кровоносні судини до внутрішніх органів; до головного відділу кров тече по сонних артеріях. Венозна кров рухається від передньої частини тіла по передніх кардинальних венах, від задньої — по задніх. Від кишок вона йде до печінки, утворюючи ворітну систему печінки. Уся венозна кров вливається у венозний синус, а з нього надходить до черевної аорти. Кров безбарвна.

Безчерепні — різностатеві тварини. Статеві залози розташовані по боках навколозябрової порожнини. Запліднення зовнішнє. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, яка за допомогою вієчок плаває у воді. Початкові стадії розвитку зародка ланцетника подібні до ембріонального розвитку голкошкірих та інших безхребетних. Подальший розвиток, а саме формування нервової трубки, хорди, м’язів, відбувається так, як у хребетних.