Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Застосування комах у біологічному методі боротьби

Біологічний метод боротьби — це використання живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності для запобігання та зменшення збитків, що завдають шкідники. Для боротьби з комахами-шкідниками використовують різні групи організмів (птахи, земноводні, комахи, бактерії, віруси). У практиці зниження чисельності шкідників досягають підсиленням ефективності природних популяцій ентомофагів; вирощуванням ентомофагів у лабораторних умовах з подальшим випуском у місця масового розмноження шкідників.

Внутрішньоареальне переселення передбачає збір ентомофагів у згасаючих осередках шкідників і перенесення їх у нові, де цих корисних комах немає або їх дуже мало. У багатьох лісах, особливо рукотворних, мурашників дуже мало або ж їх зовсім немає. Тому дуже важливо організувати переселення сюди мурашників з інших лісостанів, де вони є в достатній кількості. Доцільно огородити мурашники найпростішими загородами, а на зиму вкрити сухим гіллям для захисту від дятлів і лисиць.

Для боротьби зі шкідниками використовують метод сезонної колонізації, тобто вирощування ентомофагів на біофабриках та в лабораторіях і щорічний їх випуск у природу. Цей метод найкраще розроблено для яйцеїда трихограми. При потребі — у період масового льоту та яйцекладки комах-шкідників — трихограму розселяють на поля та в сади. Ефективність зараження яєць шкідника становить 60-95 %. Для боротьби із клопом-черепашкою вирощують у лабораторних умовах і випускають на поля їздців-теленомусів, а з попелицею — золотоочок, сонечок.

Нову сторінку в історії захисту врожаю від шкідників відкрило застосування феромонів. Сучасна хімія синтезує близько 60 видів феромонів, які використовують для боротьби з комахами-шкідниками, а також для удосконалення методів обліку їх чисельності.

Синтезують також аналоги ювенільного гормону (регулює метаморфоз) комах. Після обробки ними шкідників у різних фазах припиняється розвиток зародка, з’являються нежиттєздатні личинки, стерильні самці та самки.

Охорона комах. Ріст населених пунктів, розширення сільськогосподарських угідь, забруднення повітря, застосування отрутохімікатів, колекціонування — усе це призвело до збіднення ентомофауни. Тому не випадково до Червоної книги України включено 18 видів комах (жужелиця кримська, вусач альпійський, аполлон, бражники «мертва голова», дубовий). Усі ці комахи потребують особливої уваги з боку людини.

Безумовно, охорона видів комах, які перебувають під загрозою зникнення, є важливим стратегічним завданням у контексті збереження біорізноманіття, оскільки на цей клас припадає близько 90 % загального видового різноманіття тваринного світу. Проте кількість видів, яким загрожує зникнення, є незрівнянно більшою, ніж може вмістити Червона книга України.

Ситуація з охороною рідкісних і зникаючих видів комах погіршується ще й тим, що природоохоронні пріоритети щодо них часто суперечать господарській і навіть природоохоронній практиці. Зокрема, проблемним є питання охорони комах-ксилофагів, ксило-сапрофагів та їхніх хижаків, які населяють природні старовікові ліси зі значною кількістю ослаблених і всохлих дерев, дупел, порохнявої деревини. Перспектива їхнього збереження виглядає сумнівною за нинішньої практики ведення лісового господарства, що повсюдно включає вирубування старовікових (стиглих) деревостанів. Санітарні лісогосподарські заходи проводять навіть на території заповідних об’єктів, хоча це й суперечить природоохоронному законодавству. З іншого боку, законодавчо встановлена заборона на «втручання в хід природних процесів» на територіях природних заповідників і заповідних зон національних парків є перепоною для впровадження активних методів охорони окремих видів комах.