Біологія. Міні-довідник. ЗНО
Амінокислоти, пептиди та поліпептиди
Амінокислоти являють собою похідні насичених карбонових кислот, у яких один або два атоми Гідрогену в радикалі заміщені аміногрупою. Як правило, аміногрупою заміщується атом Гідрогену біля атома Карбону, розташованого поруч з карбоксильною групою (α-карбонового атома). Якщо в молекулі карбонової кислоти аміногрупами заміщується два атоми Гідрогену, то одна з них приєднується до α-карбонового атома, а інша — до останнього.
Із двадцяти головних амінокислот десять не синтезуються в організмі людини і повинні надходити разом з їжею. Вони називаються незамінними. Наявність у їжі інших амінокислот не обов’язкова, оскільки організм здатний їх синтезувати. Такі амінокислоти називають замінними.
Замінні амінокислоти: гліцин, аланін, цистеїн, глутамінова й аспарагінова кислоти, тирозин, пролін, серин, глутамін, аспарагін.
Незамінні амінокислоти: валін, лейцин, ізолейцин, треонін, метіонін, фенілаланін, триптофан, лізин, гістидин, аргінін.
Харчовий білок, що містить усі незамінні амінокислоти, називають повноцінним.
Білкові молекули є продуктом полімеризації 20 різних амінокислот, з’єднаних не хаотично, а відповідно до коду білкового синтезу.
Утворення пептидного зв’язку й дипептиду можна представити на прикладі взаємодії аланіну та гліцину:
