Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Загальний план будови організму тварин

У тварин відомі такі типи симетрії:

• 1. Сферична, або шароподібна, що має велику кількість осей симетрії, які пересікаються в одній точці — центрі симетрії. Це колоніальні променевики.
• 2. Променева, або радіальна, що має ділянки тіла, які симетрично повторюються навколо головної осі. Це кишковопорожнинні тварини: гідри, медузи, коралові поліпи.
• 3. Двостороння, або білатеральна, при якій одна поздовжня площина ділить тіло на дві дзеркально подібні половини. Таку симетрію мають більшість тварин, починаючи з типу Плоскі черви.
• 4. Асиметрія — це відсутність вказаних типів симетрії. Її мають черевоногі молюски, раки-самітники.

Покриви тіла тварин (шкіра, або інтегумент) виконують захисну функцію, оберігають тіло від надмірної втрати вологи й допомагають регулювати температуру тіла. Крім того, у низки організмів вони слугують додатковим органом, який бере участь в обміні речовин (диханні та виділенні).

Опорний апарат. Гідроскелет — система підтримки форми тіла й іноді руху, що базується на стисненні рідини у внутрішній порожнині шляхом скорочення м’язових волокон.

Гідростатичний скелет характерний для м’якотілих тварин (черви, актинії, медузи). Порожнинна рідина, укладена всередині м’язових стінок, чинить тиск на м’язи. У свою чергу, тиск цієї рідини протидіє йому, скорочення м’язів допомагає тварині підтримувати форму тіла.

Зовнішні тверді структури в деяких безхребетних (наприклад, комах) називають зовнішнім скелетом (екзоскелетом). Внутрішні тверді структури, які є у більшості хребетних, називають внутрішнім скелетом (ендоскелетом).

У більшості безхребетних скелет зовнішній, зазви гай у вигляді мушлі, черепашки або кутикули. Кутикулярний скелет характерний для багатьох червів і особливо для членистоногих, у яких він представлений хітиновим панцирем, що іноді просочений вапном. Колонії гідроїдних вдягнені загальною кістяковою оболонкою — перисарком. Масивний вапняний кістяк мадрепорових коралів, що утворюють основу коралових рифів тропічних морів, також зовнішній, хоча ектодерма, яка його утворює, складками вдається в тіло. Внутрішній скелет безхребетних у простих випадках (у губок) являє собою вапняні або кремінні голки — спікули.

Вапняний скелет голкошкірих залягає у сполучнотканинному шарі шкіри й утворюється мезодермою.

Основна будова кістяка хребетних доволі консервативна, хоча адаптація організмів до існування в різноманітних умовах може супроводжуватись значною мінливістю скелета.

Порожнина тіла — це проміжок між стінкою тіла та черевом, у якому містяться внутрішні органи. У низькоорганізованих тришарових тварин ця порожнина є залишком порожнини бластули, а похідні мезодерми розвиваються всередині неї. Оскільки така порожнина виникла в онтогенезі вперше, вона отримала назву первинної. Єдиний тип тварин, у яких вона збереглась у дорослому стані, — це круглі черви.

Вищі тришарові тварини (кільчасті черви, молюски, хордові) мають вторинну порожнину тіла — целом. Вона завжди вистелена епітелієм мезодермального походження. Під час закладання целому в кільчастих червів мезодермальні клітини, які лежать у первинній порожнині, розтягуються й утворюють мезодермальний міхур, який, збільшуючись у розмірах, відтісняє первинну порожнину. Утворену всередині міхура порожнину називають вторинною, тому що в онтогенезі вона виникла після первинної.

Орган у багатоклітинних тварин — це частина організму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій (голова, серце, легені). Органи складаються з великої кількості клітин. Клітини, подібні за походженням, будовою та функціями, а також їх похідні утворюють тканини (епітеліальну, сполучну, м’язову, нервову).

В одноклітинних тварин органам відповідають органели — специфічні утвори, які виконують різноманітні життєві функції (ядро, скоротливі та травні вакуолі тощо).

Рух забезпечує опорно-рухова система. Її складають скелет і мускулатура. Живлення — травна система. Виділення — видільна. Газообмін у тварин забезпечують органи дихання, що утворюють дихальну систему. Кровообіг забезпечує кровоносна система. Нервову регуляцію життєвих функцій організму тварин забезпечує нервова система. З нервовою системою тісно взаємодіють різноманітні органи чуттів. Розмноження тварин забезпечує статева система.