Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Відділ Хвощеподібні

Хвощ польовий (Equisetum arvense) — багаторічна трав’яниста рослина заввишки 14-40 см, що росте на полях як бур’ян у місцях з порушеною дерниною, на пісках, косах, уздовж берегів рік, на луках. Він утворює два типи пагонів. Навесні з’являються блідо-зелені з буруватим відтінком, нерозгалужені, вкриті дрібними клиноподібними листками пагони — спороносні пагони, що закінчуються спороносними стробілами. Після дозрівання спор пагони відмирають, а на їх місці формуються літні, зелені, кільцево розгалужені, вкриті редукованими листками вегетативні (хлорофілоносні, асиміляційні) пагони. Продукти фотосинтезу, утворені ними, відкладаються у запас у кореневищах, бульбочках. Навесні з них розвиваються надземні пагони.

Хвощ лісовий — багаторічна тіньовитривала трав’яниста рослина з тонким темно-бурим розгалуженим кореневищем. Спороносні й вегетативні пагони розвиваються одночасно, навесні, але різко відрізняються один від одного. Спороносні — червонувато-бурі, нерозгалужені, з гладенькими ребрами, спороносні колоски 10-40 мм завдовжки, піхви — до 25 мм. У вузлах спороносних пагонів після дозрівання спор розвиваються кільця довгих розгалужених горизонтальних або відігнутих униз гілок. Гілки яскраво-зелені, розміщені більш-менш в одній площині. Безплідні пагони дуже розгалужені, до 15-90 см заввишки.