Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Вищі рослини. Відділ Мохоподібні

Характерною ознакою мохоподібних є наземний спосіб життя і розчленування їх тіла. Найпримітивніші рослини таломні, а більш досконалі мають стебло і листок, коренів ще немає, тільки ризоїди. Провідні елементи є в найдосконаліших форм. У циклі розвитку чергуються покоління гаметофітів і спорофітів. Переважає гаметофіт. Спорофіт розвивається на гаметофіті і самостійно не існує. Він заглиблюється в тканини гаметофіта, з якого одержує воду й розчинені в ній мінеральні солі. Спорофіт являє собою ніжку і коробочку, заповнену спорогенною тканиною.

Органи статевого розмноження (антеридій і архегоній) багатоклітинні. Архегоній — це жіночий статевий орган з одношаровою оболонкою. Нижня розширена частина (черевце) містить яйцеклітину і черевну канальцеву клітину, а верхня звужена (шийка) заповнена шийковими канальцевими клітинами.

Антеридій також має одношарову оболонку і нагадує мішок, заповнений спермагенними клітинами. Клітини діляться мітозом і дають дводжгутикові сперматозоїди.

Мохоподібні ділять на три класи: Антоцеротові, Печіночні, Листостеблові, або Справжні мохи.

Маршанція — дводомна рослина, представлена чоловічими і жіночими особинами. Чоловічі мають підставки з восьмилопатевими дисками, на верхньому боці яких у заглибленнях розвиваються антеридії. На час визрівання гамет клітини диска над антеридіями ослизнюються, виникає канал, через який вивільняються численні дводжгутикові сперматозоїди.

Жіночі рослини несуть на підставках багатопроменеву зірочку, з-під променів якої звисають архегонії з яйцеклітинами. Оточує архегонії знизу загальне покривало. При визріванні архегонія шийка на верхівці розкривається, а шийкові канальцеві клітини і черевна канальцева клітина ослизнюються і звільняється доступ сперматозоїдам до яйцеклітини.

Порядок Сфагнові мохи (Sphagnales). За оптимальних для їх розвитку умов вони утворюють суцільний покрив. Рослини досягають у висоту 15-20 см, стебло розгалужується на три типи гілочок. Верхівкові дуже тісно зближені й утворюють голівку; середні видовжені, горизонтально розміщені; нижні видовжені, звисають уздовж стебла, поглинають і піднімають воду із ґрунту. Особливістю сфагнів є розчленування на стебло й листки, ризоїдів немає. Їх функцію виконують нижні гілочки. Стебло вкрите багатошаровим епідермісом (гіалодермісом), спіральні клітини якого мають потовщення і пори. Вони проводять воду. Глибше залягають видовжені прозенхімні клітини з потовщеними оболонками, які надають міцності стеблу. У центрі стебла міститься потужна серцевина з великоклітинної паренхіми.

Антеридії й архегонії виникають на вкорочених верхніх гілочках. Антеридії овальної форми, з одношаровою стінкою і довгою ніжкою. У них формуються дводжгутикові сперматозоїди. У результаті запліднення утворюється зигота, з якої розвивається спорофіт, що складається з коробочки із кришечкою і ніжки. Із дна коробочки з’являється виріст (колонка), над яким розміщується куполоподібний спорангій. У спорангії утворюються спори. Стінка коробочки багатошарова. Під час відкриття кришечки зрілі спори висіваються і за сприятливих умов проростають, утворюючи пластинчасту протонему. На ній формуються бруньки, з яких розвивається листкостебловий гаметофіт.

Порядок Зелені мохи (Bryales). Серед листкостеблових вони найдосконаліші за внутрішньою будовою та пристосовуваністю до умов існування. В лісах і на відкритих місцях поширені види рунянки.

Стебло прямостояче, округле, з доволі складною анатомічною будовою. Зверху вкрите епідермісом.

Рунянка (зозулин льон) — дводомна рослина. Чоловічі особини на верхівці утворюють розетку видозмінених червонуватих листочків, які разом з парафізами захищають антеридії. Розвиваються вони групами. Кожний антеридій має мішкоподібне тільце, що складається з багатоклітинної ніжки, одношарової стінки та спермагенної тканини.

На жіночих екземплярах серед верхівкових листків і парафіз формуються групи архегоніїв. Архегоній складається з ніжки, черевця і шийки. На період визрівання архегоній виділяє цукристі речовини, що сприяють заплідненню.

Із зиготи розвивається спорогоній, який складається з гаусторій, ніжки й коробочки. Гаусторій заглиблюється в тканину стебла материнської рослини, звідки й одержує воду та поживні речовини. Ніжка витягується після формування коробочки, яку прикриває ковпачок — залишок верхньої частини архегоній. Коробочка складається із кришечки, урночки та апофіза. При визріванні спор кришечка за допомогою перистома скидається. Відкривається коробочка епіфрагмою — розширеною верхньою частиною колонки, що виростає з апофіза. У порожнині коробочки на трабекулах, прикріплених до колонки і стінок урночки, підвішений спорангій. Перед утворенням спор клітини спорогенної тканини діляться редукційно, з кожної з них виникає чотири спори. Їх розсіюванню сприяє гігроскопічність перистома.

За сприятливих умов спора проростає і з неї розвивається нитчаста галузиста протонема із бруньками. Із бруньок протонеми виникають листкостеблові пагони рослини.

У циклі розвитку рунянки чергуються два види розмноження — статеве й нестатеве — та два види поколінь: гаметофіт з гаплоїдною кількістю хромосом і спорофіт з диплоїдним числом хромосом. Домінує гаметофіт, спорофіт веде нанівпаразитний спосіб життя на гаметофіті.