Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Організм живих істот як особливе середовище існування

У природі часто одні організми використовують інші як середовище існування і місце розмноження.

Організм є особливим середовищем існування для інших живих організмів. Він відрізняється від попередніх середовищ своїми властивостями, тому що екологічні чинники впливають лише на ті організми, які живуть на поверхні інших істот, а на ті, що живуть усередині організму хазяїна, діють лише через його організм.

Симбіозом називають форми тривалого співіснування різних видів, які ґрунтуються на трофічних (симбіонт живиться організмом хазяїна, залишками його їжі або продуктами життєдіяльності) або просторових взаємозв’язках (один організм оселяється всередині або на поверхні тіла іншого, чи симбіонти спільно використовують певне місце існування).

Симбіоз може бути: облігатний (обов’язковий) — коли принаймні один вид не може існувати без іншого (терміти і джгутиконосці, що живуть у їхньому кишковому тракті; гриби, які входять до складу лишайників; стьожкові черви — паразити кишечника хребетних тварин тощо); факультативний (необов’язковий) — кожний із двох видів може існувати самостійно (рак-самітник і актинія); паразитичний — один вид організмів тривалий час використовує інший вид як джерело живлення та середовище існування (плоскі й круглі черви в організмах хребетних).

Типи симбіозу

Мутуалізм — одна з форм співжиття організмів різних видів, коли кожен з організмів, що живуть разом, приносить іншому певну користь. Наприклад, одноклітинні джгутикові в кишечнику термітів і тарганів: джгутикові розщеплюють целюлозу, а комахи забезпечують їх їжею і захищають від несприятливих умов. Актинія використовує рака-самітника як засіб пересування і харчується залишками його їжі; у свою чергу, вона забезпечує раку маскування і надійний захист у вигляді жалких клітин. Бульбочкові бактерії зв’язують атмосферний азот і забезпечують ним бобові рослини, а від рослин одержують необхідні органічні речовини. У лишайнику гриб постачає клітинам водорості воду та мінеральні солі, а водорість забезпечує гриб синтезованими нею органічними сполуками.

Коменсалізм — особлива форма взаємовідносин між двома видами тварин, коли один з них (коменсал) користується якимись перевагами за рахунок іншого (хазяїна), не завдаючи йому помітної шкоди. Квартирантство — коменсал використовує для оселення організм хазяїна або частину середовища його існування (оселення на поверхні дерев орхідей, деяких олігохет у порожнині двостулкових молюсків). Нахлібництво — використання коменсалом решток їжі хазяїна (інфузорії у шлунку жуйних тварин, які живляться симбіотичними бактеріями). Риба-прилипала, що прикріплюється до шкіри акул, є одночасно і квартирантом, і нахлібником.

Паразитизм — одна з форм співжиття організмів різних видів, з яких один (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна), використовуючи його як джерело живлення та середовище існування. Серед паразитів є представники всіх царств живої природи. Віруси, бактерії, гриби, найпростіші й нематоди є збудниками хвороб рослин, тварин і людини; плоскі, круглі та кільчасті черви, молюски, членистоногі паразитують на і в організмах тварин та людини. Передчасна загибель хазяїна може спричинити також загибель паразита. Пристосування до паразитизму:

• добре розвинена статева система, надзвичайна плодючість (самка людської аскариди продукує до 240 тис. яєць на добу), гермафродитизм (сисуни);
• наявність непрямого розвитку, складного життєвого циклу в паразитів, що мають двох або трьох хазяїв, із статевим розмноженням паразита в остаточному хазяїні, нестатевим або партеногенетичним — у проміжних (для бичачого ціп’яка остаточний хазяїн — людина, проміжний — велика рогата худоба);
• різноманітні органи фіксації в місцях локалізації (присоски — печінковий сисун, бичачий ціп’як; гачки — свинячий ціп’як);
• товсті оболонки тіла, непроникні для їдких рідин хазяїна;
• відсутність або недорозвиненість певних органів чи систем органів в ендопаразитів (у бичачого ціп’яка відсутні органи травлення, поживні речовини надходять через покриви тіла; редуковані органи чуттів і нервова система);
• анаеробне розщеплення запасних поживних речовин (глікогену) ендопаразитами (ціп’яками, людською аскаридою) в умовах нестачі або повної відсутності кисню.