Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

АТФ, поняття про макроергічний зв’язок

АТФ — універсальна макроергічна сполука, що складається із залишку аденіну, рибози та трьох залишків фосфатної кислоти. Містить два макроергічні зв’язки, є універсальним переносником енергії від місць фосфорилювання (окиснювального фосфорилювання чи фотофосфорилювання) до органел клітини, де енергія потрібна (наприклад, до рибосом для синтезу білків). АТФ <—> АДФ <—> АМФ. Під час перетворення 1 моль АТФ на 1 моль АДФ виділяється 40 кДж енергії та відщеплюється молекула фосфатної кислоти, а під час утворення АТФ з АДФ, навпаки, поглинається 40 кДж/моль енергії. Аналогічні процеси відбуваються під час перетворення АДФ у АМФ.

АТФ відіграє важливу роль у процесах акумуляції і перетворення енергії в біологічних системах.

Молекула АТФ

Подібно до аденіну решта азотистих основ (гуанін, тимін, цитозин, урацил) наявні в клітині у формі сполук, аналогічних до АТФ (ГТФ, ТТФ, ЦТФ, УТФ). Усі ці сполуки отримали назву нуклеозидтрифосфатів (скорочено НТФ).