Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Підтип Хребетні, або Черепні. Загальна характеристика

Хребетні тварини, що є найчисленнішою групою хордових, дуже поширені в біосфері. Вони заселили прісні й солоні водойми, сушу, включаючи ґрунт, пристосувались до життя у повітрі. Характеризуються вищим рівнем організації та ускладненням поведінки порівняно з безчерепними та личинковохордовими. Це пов’язано з активним живленням та рухливим способом життя цих тварин.

Епідерміс шкіри утворений багатошаровим епітелієм, завдяки чому збільшилась її товщина та міцність. Шкіра має різні утворення (луску, щитки, пір’я, волосся), що виконують різноманітні функції, насамперед захисну, та залози (слизові, потові, сальні та ін.).

У більшості хребетних хорду заміщує хребет, розвивається череп, що захищає головний мозок, є парні кінцівки та пояси, до яких вони прикріплюються. М’язи більш диференційовані (особливо у наземних), ускладнюються рухи.

Центральна нервова система. Особливо добре розвинений головний мозок, який включає п’ять відділів: передній, середній, проміжний, довгастий та мозочок. Тут зосереджені найважливіші центри керування всіма функціями організму. Спинний мозок протягом усього життя тварини зберігає трубчасту будову. Від головного мозку відходить переважно до органів чуття 10-12 пар головних нервів; від спинного до різних органів тіла — спинно-мозкові нерви.

Ускладнюються органи чуття, особливо зір, слух, рівновага.

Спостерігається інтенсифікація живлення і травлення за рахунок диференціації травної системи на відділи (ротова порожнина, стравохід, шлунок, кишки) розвитку зубів, слинних та травних залоз (підшлункова залоза, печінка).

Органи виділення — парні нирки, будова яких у межах підтипу поступово ускладнюється, забезпечуючи швидке видалення продуктів дисиміляції.

Рівень метаболізму зростає завдяки інтенсифікації газообміну. Риби дихають за допомогою зябер — пластинчастих виростів стінок зябрових щілин, збагачених сіткою кровоносних судин, завдяки чому збільшується поверхня газообміну. У наземних та водних хребетних органами дихання є легені. Акти вдиху та видиху здійснюються активно.

У кровоносній системі є пульсуючий орган — серце, яке забезпечує постійну циркуляцію крові по тілу. У крові хребетних є еритроцити, насичені гемоглобіном, який приєднує в органах дихання значно більше кисню, ніж плазма крові.

Розмножуються хребетні статевим способом. Запліднення як зовнішнє, так і внутрішнє.

За способом зародкового розвитку хребетних поділяють на анамній (безщелепні, риби, земноводні) та амніот (плазуни, птахи, звірі). Анамнії завжди розвиваються у воді; яйця мають невеликий запас поживних речовин, тому для цих тварин характерна личинкова стадія. В амніот розвиток відбувається без метаморфозу. Яйця багаті на поживні речовини, яких вистачає на живлення зародка протягом усього періоду ембріонального розвитку, або ж зародок живиться за рахунок материнського організму. Амніоти мають яйцеві та зародкові оболонки, що виконують захисну функцію, забезпечують можливість газообміну та обміну речовин.

На основі досконалої будови ускладнюється поведінка хордових та їхня популяційна організація. Помітну роль відіграють угруповання особин (сім’ї, стада, колонії). Важливим елементом поведінки хордових є сигналізація, що забезпечує спілкування особин між собою. Швидко утворюються у цих тварин умовні рефлекси.

Для сучасних хребетних прийнята така класифікація:

• Надклас Безщелепні;
• Клас Круглороті;
• Надклас Риби;
• Клас Хрящові риби;
• Клас Кісткові риби;
• Надклас Четвероногі;
• Клас Земноводні, або Амфібії;
• Клас Плазуни, або Рептилії;
• Клас Птахи;
• Клас Ссавці, або Звірі.

До безщелепних належить невелика група примітивних хребетних тварин, у яких ротовий апарат без рухомих щелеп. Парних кінцівок немає. Шкіра гола, слизиста. Протягом усього життя зберігається хорда. Є зачатки хрящових хребців. Череп дуже примітивний. Зяброві дуги не розвинені. Це жителі водного середовища — міноги та міксини — представники класу Круглоротих. Мають присисну передротову воронку, у глибині якої міститься рот. Міноги присмоктуються до тіла риб, живлячись їхньою кров’ю. Міксини поїдають безхребетних, нападають також на ослаблених, малорухливих риб. У біоценозах морів і прісних водойм круглороті не відіграють помітної ролі, проте вони впливають на чисельність своїх жертв, іноді завдаючи відчутну шкоду запасам промислових риб. Окремі види міног — цінні промислові тварини, що мають поживне і смачне м’ясо. Промислове значення має каспійська мінога. У водоймах України трапляються два види міног: мінога українська і мінога річкова.