Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Тип Хордові. Загальна характеристика та різноманітність хордових

Об’єднує близько 50 тис. видів, з них в Україні — 700 видів. До цього типу належать такі різноманітні за зовнішнім виглядом тварини, як ланцетник, риби, амфібії, плазуни, птахи, звірі. Розміри коливаються від 1-2 см до 33 м, маса — від 15 мг до 150 т. Незважаючи на велику різноманітність, представники типу мають ряд спільних ознак.

У них є хорда (із чим пов’язана назва типу), яка відіграє роль внутрішнього скелета і являє собою пружний стержень із сильно вакуолізованих клітин, оточений сполучнотканинною оболонкою. У нижчих хордових хорда функціонує протягом усього життя; у вищих — лише під час ембріонального розвитку (пізніше вона заміщується хребтом). Розвиток внутрішнього опорного скелета — важлива ознака. Завдяки йому підвищилась інтенсивність руху та зросла загальна рухливість цих тварин.

Загальна схема будови хордової тварини: 1 — хорда; 2 — нервова трубка; 3 — травна трубка; 4 — ротовий отвір; 5 — анальний отвір; 6 — зяброві щілини; 7 — серце

Центральна нервова система представлена нервовою трубкою, яка розташована на спинному боці, що має порожнину — невроцель. У хребетних нервова трубка диференціюється на головний та спинний мозок. Кількість нервових клітин головного мозку величезна й неодинакова у представників різних класів (у ссавців, наприклад, їх більше мільярда). Разом з рецепторами та нервами вони збирають, передають і переробляють інформацію про стан організму й навколишнього середовища, формують і передають команди, за якими здійснюються реакції — відповіді організму.

Передній відділ кишки — глотка — має зяброві щілини. У водних хребетних на перегородках між зябровими щілинами розвиваються зябра. У наземних хребетних вони наявні лише в зародків, проте швидко заростають. Специфічні органи повітряного дихання (легені) розвиваються як парні випини на черевному боці глотки. З удосконаленням органів дихання пов’язане підвищення рівня окиснювальних процесів та загальної енергії життєдіяльності. У нижчих хордових це досягається за рахунок збільшення розмірів глотки і кількості зябрових щілин. У риб, унаслідок появи зябер, різко зростає поверхня дотику капілярів з водою, що забезпечує швидке вилучення кисню з навколишнього середовища. Дихання атмосферним повітрям за допомогою легенів дозволяє хордовим жити на суші.

Центральний орган кровоносної системи — серце — розташоване на черевному боці тіла. Виникнення характерної для хордових замкненої кровоносної системи з пульсуючим серцем посилило активну регуляцію і стабільність внутрішнього середовища організму.

Ці ознаки забезпечили хордовим широке розселення в біосфері.

Тип Хордові поділяють на 3 підтипи: Личинковохордові, або Покривники; Безчерепні; Черепні, або Хребетні.

До личинковохордових належать морські тварини, у яких хорда є лише в личинковій стадії (асцидії, сальпи, апендикулярії).