Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Тип Кільчасті черви. Загальна характеристика типу

Тип Кільчасті черви, або Анеліди (Annelides). Усього відомо близько 8000 видів анелід, з них у фауні Україні — близько 300. Це найбільш високоорганізовані, переважно вільноживучі черви. Розміри їх коливаються від 0,5 мм до 3 м. Населяють моря, прісні водойми, а також вологий ґрунт. Більшість анелід, жителів гідросфери, веде придонний спосіб життя, трапляючись у прибережній смузі. Проте є й такі, що опускаються на глибину 1000 м, а деякі — до 8000 м. Бентосні кільчасті черви повзають по дну або зариваються в мул або пісок; є серед них і сидячі форми. Порівняно небагато видів веде вільноплаваючий спосіб життя, входячи до складу планктону. Невелика кількість анелід (п’явки) є ектопаразитами тварин і людини.

Тіло анелід складається з головної лопаті, сегментованого тулуба і задньої анальної лопаті. Сегменти тулуба подібні між собою (гомономна сегментація). Шкіряно-м’язовий мішок розвинений набагато краще, ніж у плоских і круглих червів. Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Під нею розташовані два шари добре розвинених м’язів: кільцевих і поздовжніх. У рухах беруть участь і допоміжні придатки: щетинки та параподії. Щетинки розташовані поодиноко або пучками правильними поздовжніми рядами. Параподії являють собою бічні вирости тіла з добре розвиненою мускулатурою і пучками щетинок.

Розташовані по боках кожного сегмента, крім головного і заднього відділів. Розчленованість тіла на сегменти, наявність добре розвинених м’язів, параподій і щетинок забезпечують різноманітні рухи цих тварин у воді, на поверхні землі та в ґрунті.

Різні види анелід

Прогресивного розвитку набуває нервова система. Вона представлена надглотковими та підглотковими нервовими вузлами (гангліями), що, з’єднуючись між собою, утворюють навкологлоткове нервове кільце, і черевним нервовим ланцюжком з посегментно розташованими гангліями, від яких відходять нерви до різних органів. В анелід як вільноживучих тварин добре розвинені органи чуття. У багатьох з них є очі, що містяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Наявні також смакові рецептори та нюхові клітини, які сприймають запахи та інші хімічні подразники. Добре розвинені органи слуху, побудовані за типом локаторів. У примітивних кільчаків є статоциста. Завдяки розвитку різноманітних органів чуття анеліди отримують інформацію про зміни в навколишньому середовищі та переробляють її в головних гангліях. Це значно збільшило активність червів і визначило складніші форми їхньої інстинктивної поведінки. Кільчаки краще, ніж інші черви, можуть утворювати тимчасові зв’язки і здатні переробляти їх за типом умовних рефлексів.

Кільчастим червам властива вторинна порожнина тіла, або целом. Це порожнина між стінками тіла та внутрішніми органами, яка розвивається з мезодерми й обмежована власним целомічним епітелієм. У кільчаків целом розділений перегородками на сегменти. Целом властивий усім іншим тваринам, що за систематикою йдуть за анелідами. Вторинна порожнина виповнена рідиною, за своїм хімічним складом близькою до морської води. Целомічна рідина виконує ряд функцій: слугує «гідравлічним скелетом», завдяки її руху переносяться поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, продукти обміну речовин. Внутрішні перегородки захищають організм при пораненнях і розривах тіла. Кільчастим червам, властиве явище регенерації.

Травна система анелід також досконаліша. У них краще виражений поділ травної системи на різні відділи, кожний з яких виконує свою функцію. Травна трубка, як правило, пряма і поділена на такі відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, який розширюється у воло, мускульний шлунок, середня кишка, задня кишка, що закінчується анальним отвором. У глотку і стравохід відкриваються протоки залоз, секрет яких сприяє переробці їжі. Стінки середньої кишки мають залозисті клітини, які виробляють травний фермент. Інші клітини всмоктують перетравлену їжу.

Органи виділення — метанефридії (гр. meta — після, nephros — нирка) — служать для виділення продуктів обміну речовин. Вони розпочинаються лійкою в порожнині тіла; від лійки йде звивистий канал, який відкривається назовні в наступному сегменті. Метанефридії розташовані метамерно: у кожному сегменті їх по два.

У кільчаків у зв’язку з ускладненням будови та збільшенням активності розвинулась кровоносна система. Здебільшого вона замкнена, тобто кров рухається по судинах, не виливаючись у порожнину тіла. Основні судини — спинна та черевна — посегментно з’єднані кільцевими. Серед них виділяються своєю товщиною пульсуючі судини, які оточують стравохід і виконують роль сердець. Кровоносна система виконує функції транспорту поживних речовин та газів, а також захисну (фагоцити крові захоплюють бактерій, інородні тіла тощо).

В анелід порівняно з іншими червами спостерігається інтенсифікація обміну речовин і дихання. Обмін газів відбувається переважно через шкіру, проте багато морських форм мають зябра.

За способом розмноження кільчасті черви або різностатеві, або ж гермафродити. Розмноження здебільшого статеве, іноді безстатеве — шляхом брунькування або поділом. Розвиток прямий або з метаморфозом.