Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Пристосованість плоских червів до паразитичного способу життя

Цестоди — малорухливі тварини, тому мускулатура у них розвинена гірше, ніж у вільноживучих плоских червів-турбелярій. Нервова система складається з центрального вузла, розташованого в сколексі (головці), і поздовжніх тяжів, що проходять через усе тіло. Органи чуття представлені лише чутливими клітинами, розкиданими по всьому тілу, проте найбільша їх кількість концентрується на сколексі.

У зв’язку з паразитизмом у цестод повністю відсутні органи травлення. Живлячись поживними речовинами хазяїна, гельмінти всмоктують їх усім тілом. Органи виділення — сильно розгалужені протонефридії. Є два основні видільні канали, які відкриваються назовні в останньому членику, а також отвори протонефридій у кожному членику.

Стьожкові черви, як і більшість гельмінтів, інтенсивно розмножуються. Це гермафродити, у яких повний набір статевих органів розвивається у кожному членику. Вони продукують величезну кількість яєць (бичачий ціп’як — понад 10 млрд за весь період свого життя).

Розвиток солітерів

За типом розвитку цестод відносять до біогельмінтів, бо у цих тварин спостерігається зміна хазяїв. Організм, у якому відбувається розвиток паразита в личинковій стадії, називають проміжним хазяїном, а організм, де проходить його статеве дозрівання, — остаточним (дефінітивним). З яйця у більшості цестод розвивається перша личинкова стадія — онкосфера. Ця личинка (діаметр 20-30 мкм) вкрита міцною захисною оболонкою і має шість гострих гачечків. За допомогою їх онкосфера просвердлює стінки кишок, проникає в кровоносні або лімфатичні судини й розноситься до різних органів проміжного хазяїна. Тут вона локалізується і розвивається в наступну личинкову стадію — фіну. Будова фін у різних стьожаків неоднакова. Фіна-цистицерк має вигляд міхурця завбільшки з горошину, усередині якої розвивається головка майбутнього гельмінта. Фіна-ценур завбільшки з горіх або куряче яйце; у ній розвивається багато головок. Фіна-ехінокок має великі розміри і складну будову. В ехінококовому міхурі формуються дочірні міхурці з багатьма головками. Дефінітивний хазяїн заражається цестодами, поїдаючи фіни. У його кишках головки вивертаються, прикріплюються до стінки кишки і розпочинається ріст стробіли.