Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА
Багатоклітинні тварини. Характерні риси багатоклітинних тварин, їхня відмінність від одноклітинних
Багатоклітинні характеризуються тим, що їхнє тіло складається з багатьох клітин та їхніх похідних. Проте, на відміну від колоній найпростіших, до складу яких також входить велика кількість клітин, у тілі Metazoa клітини диференційовані й виконують різні функції. Вони втрачають свою індивідуальність, стають частинами складного організму й, об’єднуючись для виконання певних функцій у більшості багатоклітинних, утворюють тканини: епітеліальну, сполучну, м’язову, нервову. Тканини, у свою чергу, утворюють складні органи та системи органів, які працюють в організмі узгоджено, і він функціонує як єдине ціле. Отже, характерною ознакою Metazoa є поява спеціалізованих тканин, органів і систем органів.
Особливістю багатоклітинних, на відміну від колоній найпростіших, є багатошарове розташування їхніх клітин, за якого зовнішні клітини утворюють суцільний шар, що відокремлює тіло тварини від зовнішнього середовища. У такий спосіб у багатоклітинних виникає внутрішнє середовище організму, де містяться всі клітини його тіла й підтримується постійність фізико-хімічних параметрів.
Багатоклітинним тваринам властиве нестатеве та статеве розмноження, проте основною формою, а в деяких групах і єдиною, є статеве.
Нестатеве (вегетативне) розмноження багатоклітинних — це форма розмноження без участі статевих клітин. Воно може відбуватись двома способами: поділом (поперечним, поздовжнім або невпорядкованим) та брунькуванням (внутрішнім або зовнішнім).
Усі багатоклітинні розмножуються статевим способом (інколи партеногенетично). Статеве розмноження у багатоклітинних здійснюється за допомогою спеціальних генеративних (статевих) клітин. Решта клітин соматичні. Соматичні клітини в них диплоїдні, а гамети, що утворюються з генеративних клітин, гаплоїдні. Характерною особливістю статевого процесу багатоклітинних є оогамія: яйцеклітини (макрогамета) та сперматозоїди (мікрогамети) різняться не лише за розмірами, а й за структурою. Сперматозоїд у типовому випадку має будову дещо видозміненого джгутиконосця. Нерухомий сперматозоїд має назву спермію (нематоди, десятиногі раки тощо). Яйцеклітини (яйця) нерухомі, позбавлені джгутиків і мають переважно сферичну форму. Деякі з них рухаються амебоїдно (наприклад, у гідри). У цитоплазмі яйцеклітин більшості тварин містяться жовточні гранули — запаси поживних речовин (білків, полісахаридів, жирів), а також нуклеїнові кислоти, ферменти. Лише в нижчих груп яйця не мають жовтка. У яйцеклітині розрізняють два полюси: анімальний, де містяться ядро та зона інтенсивного обміну речовин, і протилежний — вегетативний.
Яйце оточене однією або кількома оболонками. Склад і будова цих утворів у різних тварин неоднакові.
Особливою формою розмноження, яка виникла на базі статевого розмноження, є партеногенез, за якого новий організм утворюється з незаплідненого яйця.
Життєвий цикл в усіх Metazoa характеризується складним індивідуальним розвитком — онтогенезом, у процесі якого із заплідненого яйця утворюється дорослий організм.
Онтогенез багатоклітинних складається з ряду етапів. Спочатку утворюються гамети (гаметогенез). При цьому недиференційовані диплоїдні клітини мейотично діляться й утворюються гаплоїдні яйцеклітини та сперматозоїди. Після запліднення починається дробіння яйця, яке має характер палінтомічного поділу. Дробіння завершується утворенням одношарового зародка — бластули. Після закінчення дробіння клітина ділиться монотомічно, починаються процеси диференціації та переміщення клітин (гаструляція), які спочатку призводять до утворення двох або трьох зародкових листків (ектодерми, ентодерми та мезодерми), а пізніше — зачатків органів. Від цієї схеми відрізняється онтогенез первинних багатоклітинних (Prometazoa), які не мають зародкових листків. Значна частина онтогенезу (ембріональний розвиток) відбувається під покривом яйцевих оболонок (або в тілі материнського організму). Після виходу з яйця (або народження) починається постембріональний розвиток, який буває прямим (коли молодий організм подібний до дорослого) або супроводжується метаморфозом. Онтогенез закінчується утворенням дорослої тварини, готової до статевого розмноження.
Розрізняють прямий постембріональний розвиток і з перетворенням. Під час прямого розвитку з яйця виходить особина, що відрізняється від дорослої лише розмірами та недорозвиненими статевими органами (олігохети, п’явки, більшість турбелярій тощо). Розвиток з перетворенням характеризується різноманітними личинковими фазами, які відрізняються від дорослих за будовою та способом життя. У багатьох безхребетних із зовнішнім скелетом або товстою кутикулою (нематоди, членистоногі) ріст личинок супроводжується линьками.
Багатоклітинні тварини різняться між собою за рівнем організації, наявністю та кількістю зародкових листків, ступенем клітинної та органологічної диференціації, розвитком певних систем органів. Ми приймаємо поділ Metazoa на два розділи: Первинні багатоклітинні (Prometazoa) та Справжні багатоклітинні (Eumetazoa).
