Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

Найпростіші швидко розмножуються й населяють найрізноманітніші біотопи. Вони трапляються навіть у Заполяр’ї, у льодах гірських вершин і в пустелях. Необхідною умовою для їх існування є вода. Тому більшість найпростіших живе у водному середовищі: у морях, різноманітних солонуватих і прісних водоймах (від великих озер до калюж), навіть у мохах, піхвах листків, крапельках води і у водяній плівці, що оточує частинки ґрунту. Немало найпростіших пристосувалось до паразитичного способу життя. Такі форми зв’язані з рідким (кров, лімфа) або напіврідким середовищем (у клітинах тіла хазяїна). Усього відомо близько 19 500 видів найпростіших, з них 10 100 видів живе в морях, 5400 — у прісних і солонуватих водоймах, у вогкому ґрунті і 4 тис. видів паразитують в організмі людини, тварин і значно рідше — у рослинах. Усі класи найпростіших мають паразитичних представників, а класи споровиків (1100 видів) і кнідоспоридій (900 видів) складаються виключно з паразитичних форм. Усіх водних найпростіших поділяють на дві великі екологічні групи: планктонні та бентосні. Планктонні — ті, що тримаються в завислому або активно рухливому стані в товщі води, бентосні — це жителі дна.

Вапнякові та кремнеземні скелети планктонних найпростіших, скупчуючись у великій кількості на дні океанів, утворюють масивні осади. Значну частину цих осадів становить так званий глобігериновий мул, що на 53 % складається із черепашок планктонних форамініфер — глобігерин. Глобігериновий мул займає великі площі — 100 млн км² (понад половину площі дна Атлантичного та Індійського океанів і вузьку смугу в Тихому океані). Цікаво, що ці відклади сучасного походження. У північних і антарктичних морях такого мулу немає.

Глобігериновий мул

Деякі види морських і прісноводних найпростіших, переважно джгутикових, під час масового розмноження у поверхневих шарах води спричиняють «цвітіння» водойм. У морях, зокрема в Чорному, унаслідок швидкого розвитку джгутикових з ряду панцирних (динофлягелят), спостерігали випадки, коли вода ставала червоною. Деякі прісноводні види джгутикових, що мають забарвлені хроматофори, під час масового розмноження забарвлюють воду в зелений, оранжевий чи червонуватий кольори.

Прісноводні найпростіші відіграють важливу роль у процесах біологічного самоочищення води, розкладу і змін органічних речовин, що потрапляють у воду річок та інших водойм. Планктонні найпростіші, особливо джгутикові, мають важливе значення в санітарній гідробіології. Вони слугують для біологічної оцінки ступеня чистоти води у водоймах, її сапробності. Одні з них — сапроби (наприклад, евглена) — трапляються лише в дуже забруднених водоймах. Інші — катароби — поширені переважно в чистій воді. Тому під час влаштування водопроводу й організації рибних господарств, поряд з хімічним аналізом води, практикують визначення ступеня забрудненості водойм і біологічними методами — за складом планктону. Групування організмів-індикаторів за зонами сапробності стало основою біологічного методу оцінки води, що тепер широко застосовують на практиці.

Найпростіші, що живуть у ґрунті, сприяють мінералізації органічних решток, їх поширенню, поліпшенню водного й повітряного балансів ґрунту; їх діяльність, як і інших тварин, перешкоджає вимиванню важливих для рослин речовин у нижні горизонти ґрунту.