Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Транспірація

Важливим аспектом життєдіяльності рослин є транспірація — фізіологічний процес випаровування води живими рослинами. Під час транспірації відбувається перехід води з крапельно-рідкого стану в газоподібний. Це біологічний процес, оскільки регулюється живими клітинами рослин і підтримується енергією Сонця.

Основними органами транспірації є листки, а в деяких рослин — видозмінені стебла.

Розрізняють транспірацію продихову (основну) й кутикулярну (часткову). Продихова транспірація — це випаровування води через продихи й сочевички, кутикулярна — через поверхню кутикули, яка покриває шкірку листка. У старих листків кутикулярна транспірація становить 5-10% загальної транспірації, проте у молодих листків може сягати 40-70 %.

Значення транспірації:

• випаровування води сприяє охолодженню рослин;
• навколо рослини створюється особливий мікроклімат, необхідний для її нормальної життєдіяльності;
• сприяє надходженню нової порції води в корінь, її руху стеблом до листків, підтримуючи тим самим постійний рух води по рослині;
• якби транспірація сповільнилась або припинилась, рослина почала б перегріватись, що призвело б до відмирання цитоплазми й появи бурих плям на листках.

На побудову свого гіда рослина використовує в середньому лише 0,2 % води, яка проходить через неї, а решту втрачає на терморегуляцію і транспорт мінеральних речовин.

Існує зв’язок між випаровуванням води та накопиченням сухої органічної речовини в рослині. Кількість води, яка випаровується задля отримання 1 г сухої речовини, називають транспіраційним коефіцієнтом. Його величина коливається від 30 до 1000 і залежить від виду рослин та умов зростання.

Інтенсивність випаровування залежить від:

• біологічних особливостей рослин — тіньолюбні рослини випаровують води значно менше, ніж світлолюбні;
• віку та площі листків;
• умов зростання — рослини посушливих районів випаровують води менше, ніж вологих;
• багато води рослини випаровують у спеку, значно менше — у похмуру погоду;
• освітлення — розсіяне світло зменшує транспірацію на 30-40 %;
• вмісту води в клітинах листка й осмотичного тиску клітинного соку;
• температури повітря і тіла рослини;
• вологості повітря і швидкості вітру.

Пристосування рослин до життя в умовах недостатнього зволоження:

• утворення водозапасаючих тканин у листках та стеблах (молодило, агава, кактус);
• листки зменшуються за розмірами, видозмінюються в колючки або зникають (кактус, верблюжа колючка);
• захисні утвори на шкірці листка — кутикула, восковий наліт, опушення.

В умовах погіршення випаровування в рослин спостерігається гутація — виділення через продихи крапель води (вранці під час насиченості повітря водяною парою або перед дощем).

Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад.