Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних рослин

Рослинні організми можуть бути одно- та багатоклітинними.

Одноклітинний організм самостійно добуває поживні речовини із середовища, у якому живе.

Багатоклітинний організм утворений великою кількістю різноманітних клітин. Ці клітини не розкидані безладно в рослині, а мають чітку групову структуру та чітко спеціалізовані функції. Одна група клітин виконує якусь одну функцію, інша група клітин виконує свою, властиву лише їй функцію. Такі спеціалізовані групи клітин у рослині складають тканини.

Але серед багатоклітинних рослин є такі, що не мають розчленування тіла на справжні тканини й органи. Це харові, бурі та червоні водорості. Лише вищі спорові та насінні рослини вже диференційовані на справжні тканини, вегетативні та генеративні органи.

Форма та розміри клітин тісно пов’язані з їх будовою та функцією. Клітини, які виконують функцію запасання поживних речовин, досягають великих розмірів (10-500 мкм) і мають округлу, овальну, призматичну форму. У плодах кавуна клітини настільки великі, що їх можна побачити неозброєним оком. Твірні клітини мають ізоді-аметричну та прямокутну форму завбільшки 5-40 мкм. Клітини механічних тканин багатокутні з потовщеними оболонками та відмерлим внутрішнім вмістом. Клітини склеренхіми, що виконують навантаження на згин, досягають найбільших розмірів у рамі (прядивна культура) — 400 000 мкм, або 400 мм, кропиви — 8000 мкм, або 8 мм, льону і конопель — 20 000-40 000 мкм, або 20-40 мм. Зірчасту форму мають клітини аеренхіми.

Усю різноманітність клітин можна звести до двох основних: паренхімних і прозенхімних. Паренхімні клітини — це багатокутні, овальні, округлі, довжина і ширина яких однакова або ж їх ширина становить 2/3 довжини. ГІрозенхімні клітини подовжені, різні за формою на поперечному розрізі, їх довжина в кілька разів перевищує діаметр.

Форма і будова клітин залежать від місця їх розміщення та функції. Клітини конуса наростання ізодіаметричні, але, спеціалізуючись на виконанні фізіологічних функцій, вони змінюють свою форму та будову. Клітини зовнішнього шару, що дають початок епідермісу, призматичні або плоскі. Клітини центральної частини конуса наростання багатокутні, подовжені, дають початок провідним, основним та іншим тканинам. Клітини епідермісу плоскі зі звивистими оболонками; клітини, які проводять пластичні речовини, трубчасті з тонкостінною целюлозною оболонкою; клітини, що виконують механічну функцію, мають потовщені клітинні оболонки.

Нижчі, або сланеві, рослини — включають одно- та багатоклітинні організми, тіло яких, так звана слань, або талом, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло та листки, має просту будову.