Фізика. Профільний рівень. 11 клас. Засєкіна

§ 44. Лінзи

Лінзи. У 9 класі ми вже ознайомилися з лінзами та правилами побудови зображень, які отримують за їх допомогою. Пригадаймо основні поняття.

Лінзою називають прозоре тіло, обмежене з обох боків сферичними поверхнями (одна з поверхонь може бути плоскою).

Унаслідок кривизни поверхонь промені, які проходять крізь лінзу, два рази заломлюються (як і в призмі), змінюючи свій напрямок поширення. Якщо товщина лінзи значно менша від радіуса її кривизни, то таку лінзу називають тонкою.

Якщо паралельний пучок променів, пройшовши крізь лінзу, сходиться в одній точці (фокусі), то таку лінзу називають збиральною, якщо ж паралельний пучок променів після проходження крізь лінзу стає розхідним, то таку лінзу називають розсіювальною.

На малюнку 198, а зображено збиральну лінзу, хід променів у ній та її умовне зображення, а на малюнку 198, б — розсіювальна лінза, хід променів у ній та її умовне зображення. (Зауважимо, що збиральна лінза є опуклою, а розсіювальна увігнутою, лише коли показник заломлення речовини лінзи більший за показник заломлення навколишнього середовища.)

Мал. 198. Збиральна та розсіювальна лінзи

Лінза як оптична система має низку характеристик: фокус, фокальну площину, головну оптичну вісь тощо. Зміст деяких термінів зрозумілий з малюнка 199.

Мал. 199. Характеристики лінз, які використовуються для побудови зображень

Відстань від фокуса до оптичного центра називають фокусною відстанню лінзи F. Фокусна відстань збиральної лінзи є додатною, а розсіювальної — від’ємною. Величину, обернену до фокусної відстані, називають оптичною силою лінзи D,

У СІ оптичну силу лінзи вимірюють у діоптріях,

Для сферичної лінзи

де n₂₁ — відносний показник заломлення матеріалу лінзи; R₁, R₂ — радіуси кривизни поверхонь лінзи (мал. 200).

Мал. 200. Радіуси кривизни лінзи

Знак «+» використовується для опуклих поверхонь, знак «-» — для увігнутих.

Побудова зображень, одержаних за допомогою лінз. Лінзи як оптичні прилади цінні тим, що за допомогою них отримують зображення предметів, які можуть випромінювати або відбивати світло.

На практиці для побудови зображень, отриманих за допомогою лінз, використовують чотири так звані зручні промені, хід яких відомий без використання закону заломлення.

Хід зручних променів (мал. 201):

• 1. Якщо падаючий промінь паралельний головній оптичній осі, то заломлений пройде через фокус.
• 2. Якщо падаючий промінь пройшов через фокус, то заломлений піде паралельно головній оптичній осі.
• 3. Промінь, який пройшов через оптичний центр, не заломлюється.
• 4. Якщо падаючий промінь паралельний побічній осі, то заломлений перетнеться із цією віссю у фокальній площині.

Мал. 201. Побудова зображень у збиральній та розсіювальній лінзах

Зображення в лінзі може бути прямим або перевернутим, збільшеним або зменшеним, дійсним або уявним.

Якщо d — відстань від предмета до лінзи, f — відстань від лінзи до зображення на екрані, F — фокусна відстань, то розміщення предмета і його зображення можна визначити за формулою тонкої лінзи:

Користуючись формулою тонкої лінзи, варто зважати на правило знаків:

• якщо лінза розсіювальна, то величину F беруть зі знаком «-»;
• якщо лінза дає уявне зображення, то і f також беруть з «-»;
• якщо предмет уявний, то і d беруть зі знаком «-».

Якщо h — висота предмета, а Н — висота зображення, то можна визначити збільшення лінзи:

Тип і положення зображення предмета в збиральній лінзі залежать від його відстані d до лінзи. Характер співвідношення між предметом і його зображенням у збиральній лінзі наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Відстань від предмета до лінзи, d	Відстань до зображення, f	Тип зображення
d → ∞	f ≈ F	Дійсне, обернене, зменшене, Г < 1
d > 2F	2F > f > F	Дійсне, обернене, зменшене, Г < 1
d = 2 F	f = 2F	Дійсне, обернене, рівне, Г = 1
2F > d > F	F > 2F	Дійсне, обернене, збільшене, Г > 1
d ≈ F	f → ∞	Не існує Г → ∞
d < F	f < 0	Уявне, пряме, збільшене, Г > 1

Зображення предмета в розсіювальній лінзі за будь-якої відстані d від предмета до лінзи завжди уявне, пряме, зменшене та розміщене між переднім фокусом і лінзою, причому f < d.

Якщо оптична система складається з кількох лінз (їхні оптичні сили D₁, D₂, ... , D_n), розміщених близько одна до одної, то виконується така формула:

Якщо ж лінзи розміщені в різних точках простору, то спочатку будують зображення, отримане від першої лінзи. Це зображення слугує предметом для другої лінзи і т. д. Повторюючи цей процес необхідну кількість разів, знаходять потрібне зображення для всієї оптичної системи.

Якщо лінза щільно прилягає до сферичного дзеркала, то D = 2D₁ + D₂, де D₁ — оптична сила лінзи, D₂ — оптична сила дзеркала.

ЗНАЮ, ВМІЮ, РОЗУМІЮ

1. Поясніть усі випадки побудови зображень, отриманих за допомогою збиральної лінзи; розсіювальної лінзи. 2. Що називають оптичною силою лінзи? У якому випадку оптична сила лінзи є додатною, а в якому — від’ємною? У яких одиницях виміряють оптичну силу лінзи? 3. У яких умовах двоопукла скляна лінза з показником заломлення n = 1,6 стане розсіювальною? 4. Симетричну лінзу розрізали точно навпіл по площині симетрії. Яку частину початкової оптичної сили матимуть дві утворені лінзи?