Природничі науки. 6 клас. Засєкіна

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3. Організм — жива система

ТИ ДІЗНАЄШСЯ ПРО

  • функції живого;
  • основні положення клітинної теорії;
  • організми, яким необхідно споживати органічну їжу, та організми, які можуть створювати її самостійно;
  • організми, яким необхідний кисень для дихання, й організми, яким він не потрібен;
  • організми з обмеженим і необмеженим, рівномірним і нерівномірним ростом;
  • гутацію;
  • способи розмноження рослин

ТИ ЗМОЖЕШ

  • зображати схематично будову рослинної і тваринної клітин, травної, дихальної, видільної, нервової та ендокринної систем людини;
  • описувати в загальних рисах живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст, розвиток в організмах рослин і тварин (на прикладі людини)

ТИ ЗРОЗУМІЄШ

  • чим живе відрізняється від неживого;
  • як відбувається виділення, дихання у водних тварин і мешканців суші

§ 29. Чим живе відрізняється від неживого?

Досліджуй

1. Ти знаєш, що є іграшки, які «ростуть» у воді. Спостерігай за цим процесом (мал. 29.1). Чи можна їх вважати живими?

Мал. 29.1. Добери заголовок до зображеного з-поміж прислів'їв: «Вбився у ріст, як заєць у хвіст», «Діти — як квіти: поливай, то ростимуть», «Як із води росте», «Великий рости!». Поясни свій вибір

2. Розглянь малюнок 29.2. Розгадай загадку: «Що, окрім бурульки, росте вершиною вниз?» Як називають ці химерні вирости? Де й чому вони утворюються? Чи можна їх уважати живими?

Мал. 29.2. Мармурова печера в Криму — природне диво України

Дізнавайся

За якими ознаками розрізняють живе?

Чи можна вважати іграшки та кристали, які щойно досліджували, живими? Наведи аргументи «за» і «проти». Наведи інші приклади, коли говорять, що об’єкти неживої природи рухаються, дихають, живляться, розмножуються, народжуються, умирають.

Ріст — це збільшення маси й розмірів організму або його окремих органів.

Організми з їжі беруть будівельний матеріал та відбудовують власний. Одні істоти ростуть усе життя, інші — лише на початку існування. Розглянь малюнок 29.3 та назви відмінності в рості квасолі й кошеняти.

Мал. 29.3. Чим різняться ріст і розвиток квасолі й кота?

Чи доводилося тобі спостерігати за власним ростом або ж ростом своїх братів і сестер, інших дітей? Як ростуть рослини, тварини? Запропонуй, як можна математично обчислити швидкість росту.

Зазвичай говорять, що організм росте та розвивається. У чому ж відмінність між цими поняттями? Ріст — це кількісні, а розвиток — якісні зміни, що відбуваються протягом життя. Наприклад, коли дитина росте, то спочатку вона починає тримати голову, потім сидіти, стояти, ходити. Усі ці зміни є розвитком. Розвиватися — це не лише ставати розумнішим, набувати багатьох умінь, а й переходити в нову якість. Рослина, наприклад, проростає, виростає, галузиться, цвіте, утворює плоди з насінням. Кошенятко спочатку живиться лише молоком, не вміє полювати, а згодом набуває досвіду, виростає, може давати потомство, старіє. Поясни, які ознаки на зображеннях (мал. 29.3) свідчать, що відбувається ріст організмів (квасолі й кота), а які — про їхній розвиток.

Ще одна ознака живого — рух. Ти, поза сумнівом, зможеш навести приклади рухомих тіл живої і неживої природи, назвати способи пересування тварин і рухи рослин, які вивчали в 5-му класі (зроби це).

А ще в 5-му класі ти вивчав/вивчала обмін і перетворення речовин та енергії. Пригадуєш?

Обмін речовин — це сукупність процесів надходження речовин в організм, перетворення їх там і виведення назовні продуктів обміну.

Складниками обміну речовин є травлення (живлення), дихання і виділення.

Люди, тварини і навіть гриби споживають їжу — готові органічні речовини (білки, жири, вуглеводи). Пригадай, уміст їх зазначено на етикетках харчових продуктів — печива, соку тощо. Ці речовини для нас є і джерелом енергії, і «цеглинками», з яких будується тіло. Спочатку відбувається травлення: травна система розкладає молекули вуглеводів, білків, жирів на менші (назви їх за малюнком 29.4). Ці низькомолекулярні речовини потрапляють у кров, яка розносить їх по тілу. Кожна клітина організму використовує ці речовини. Одні — для будівництва, завдяки цьому ми й ростемо. А інші — як «паливо». Для «згоряння» (окиснення) цих речовин потрібен кисень (поясни, чому слова «паливо» та «згоряння» взято в лапки). Таке окиснення речовин, за якого з глюкози утворюються вуглекислий газ і вода, називають диханням.

«Навіщо організму «спалювати» глюкозу?» — запитаєш ти. Зрозуміло, що теплову енергію від спалювання дров чи вугілля використовують для обігрівання приміщень або перетворюють на електричну. В людському організмі енергію від розкладання глюкози накопичують (акумулюють) молекули аденозинтрифосфатної кислоти (АТФ). Вони особливі, адже працюють як батарейки-акумулятори: здатні зберігати енергію і віддавати, коли це потрібно. Потрібна енергія для скорочення м’язів — молекули АТФ віддають її і «розряджаються». А потім під час дихання «заряджаються» знову. Потрібно в мозку передати подібні до електричних нервові імпульси — молекули АТФ також постачать енергію. Згодом ти дізнаєшся ще багато цікавого й корисного про цю унікальну речовину, властиву всім живим істотам на Землі.

Під час обміну речовин утворюються деякі продукти, що їх потрібно вивести з організму. Цей процес називають виділенням. Організми виділяють вуглекислий газ, воду, деякі інші речовини (мал. 29.4).

Мал. 29.4. Перетворення речовин в організмі

Організми також обмінюються з навколишнім середовищем інформацією. Відчини вікно, увімкни світло. Відчуваєш зміни? Ти сприймаєш інформацію, яка надходить звідусіль, і реагуєш на неї. Ця здатність організмів — сприймати інформацію і реагувати на подразнення — є важливою ознакою життя. Пригадай будову органів людини, які сприймають інформацію. Поясни, чи є подразливість у тварин і в рослин.

Організм росте, живиться, дихає, сприймає інформацію. Та із часом більшість організмів старіють і помирають. Але їхній рід продовжують нащадки. Розмноження — здатність відтворювати собі подібних. Без розмноження життя припинилося б. Основою розмноження є передавання спадкової інформації.

Спадковість — передавання ознак із покоління в покоління. Передавання спадкової інформації забезпечують молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), які ми отримали від батьків. Ці молекули керують кожною нашою клітиною! У людському тілі понад 200 типів клітин із різними функціями, наприклад: чути, виявляти світло, відчувати дотик, транспортувати кисень, скорочувати м’язи. ДНК — це своєрідний запис інструкцій із роботи кожної клітини. Такий собі комп’ютерний код, програма, яка вказує комп’ютеру, яку команду необхідно виконати. Ти передаси нащадкам усю або частину своєї ДНК. І далі почнеться нове життя в організмі, де кожна клітина знатиме й виконуватиме свою функцію.

Ще однією ознакою живих систем є адаптація (мал. 29.5).

Мал. 29.5. Дива адаптації

Адаптація — це здатність живих систем пристосовуватися до чинників навколишнього середовища.

Наприклад, хамелеон може змінювати колір свого тіла залежно від кольору довкілля, зливаючись із ним. Так він стає непомітним для ворогів, меншає імовірність бути з’їденим ними. Якщо дерево росте у вітряній місцевості, то його крону спрямовано за вітром (поясни чому).

Тіло організму утворене клітинами, поза якими життя не існує. «А віруси?» — запитаєш, можливо, ти. Це не клітини, але вони є частиною живої природи. Річ у тім, що віруси виявляють ознаки життя лише за умови потрапляння в інший організм. Поза ним віруси — неживі об’єкти.

Тобто основними ознаками живого є обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, спадковість, адаптація. Якщо всі ці ознаки притаманні системі, то її можна вважати живою. Про інші ознаки живого ти дізнаєшся згодом.

Дій

ЗНАЙ - ПОЯСНЮЙ - ЗАСТОСОВУЙ - ТВОРИ

1. Назви основні ознаки живого.

2. Наведи визначення понять: обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, адаптація, спадковість.

3. Поясни: а) чи можна вважати живими кристали й бурульки; б) функції молекул АТФ та ДНК в організмі.

4. Відшукай на світлині (мал. 29.6) гусінь метелика п'ядуна. Доведи, що це живий об'єкт. Доповни підпис до світлини й обґрунтуй свою думку.

Мал. 29.6. Гусінь метелика п'ядуна: вдале маскування для...

5. Доповни за зразком схему (мал. 29.7). Доведи, що організм є відкритою системою.

Мал. 29.7. Що із середовища беру я, а що віддаю?

6. Спостерігай ріст кімнатної рослини або домашнього улюбленця. Виміряй кілька разів масу, зріст чи довжину протягом певного проміжку часу. Зобрази зміни вимірюваних величин гістограмою.

7. Створи та поясни схему «Ознаки живого».