Природничі науки. 5 клас. Засєкіна

Тема 5. Світло і звук: знайомі й таємничі

§ 28. Джерела світла

Світло: різне чи однакове?

1. Роздивись малюнок 28.1. Укажи, що є спільним для всіх зображень. Згрупуй окремо природні та штучні джерела світла. Чи все на зображеннях — це джерела світла?

Мал. 28.1. Джерела і відбивачі світла

2. Опиши світло джерел на малюнку 28.2. Скористайся такими словами: яскраве, світловий пучок, освітленість, потужність, дальність За якими ознаками можна групувати джерела світла?

Мал. 28.2. Чим відрізняються джерела світла?

3. Роздивись малюнок 28.3. Які поради ти можеш дати щодо освітлення робочого місця?

Мал. 28.3. Правильне освітлення збереже зір

Знайомся: світло

Ти вже знаєш, що в довкіллі поширюється безліч електромагнітних хвиль: хвилі зв’язку, теплове та ультрафіолетове випромінювання тощо. І всі ці хвилі невидимі. Але є один особливий вид хвиль, які ми можемо бачити, — це видиме світло.

Мал. 28.4. Електромагнітне випромінювання

Звідки ж береться світло? Як не дивно, але виникає воно так само, як теплове чи ультрафіолетове випромінювання — всередині атома (мал. 28.4). Але не кожен атом і не завжди випромінює світло. Для цього необхідні певні умови.

Такі умови існують, наприклад, на Сонці, й тому воно є найбільшим природним джерелом світла в нашій системі. Природними джерелами світла є також вогонь, блискавка, світлячки. Штучними — електричні лампи, екрани моніторів, феєрверки.

Світло-темно

Кожна людина по-своєму відчуває смак їжі, гучність звуків, холод і тепло... Так само індивідуально ми сприймаємо й світло чи темінь. І подібно до того, як можна визначити ступінь нагрітості чи гучність звуку, можна виміряти й освітленість.

Освітленість — кількість світла, яку отримує поверхня, що освітлюється.

Ця величина залежить від:

  • потужності (яскравості) джерела світла;
  • відстані від джерела світла до поверхні;
  • площі поверхні, яка освітлюється;
  • кута падіння променів (мал. 28.5).

Мал. 28.5. Змінився кут падіння променів — змінилась освітленість

Вимірюють освітленість приладом люксометром. Назва приладу походить від назви одиниці освітленості — люкса.

Яскравого сонячного дня освітленість становить 10-25 тис. люкс, а під прямим сонячним промінням може сягати до 130 тис. люкс. Для порівняння: рекомендована освітленість житлових кімнат має бути 150 люкс, а робочих приміщень (шкільні кабінети) — 300 люкс.

1. Класифікуй джерела світла за походженням: фари автомобіля, сонце, вогнище, екран телевізора, ночосвітка (одноклітинний організм, поширений в Чорному та Азовському морях), зорі, маяк, електрична дуга, блискавка, розжарений метал, світлодіод, Місяць, полярне сяйво, світлячок, свічка.

2. Виміряй освітленість свого робочого місця. Для проведення дослідження потрібно скористатися люксометром або відповідним застосунком у телефоні (мал. 28.6).

Досліди, як змінюється освітленість у разі: віддалення від джерела світла; збільшення кількості джерел світла; кута падіння променів. На однаковій відстані порівняй освітленість від різних джерел світла.

Мал. 28.6. Досліджуй освітленість: а — люксометр, б — електронний застосунок

3. Спостерігай за тим, як листя кімнатних рослин реагує на сонячне освітлення. Зафіксуй початкове положення листків. Запиши дату й свої спостереження. Поверни рослину іншим боком до вікна. Приблизно за тиждень знову перевір розташування листків. Чи відбулися зміни? (Візьми до уваги, що азалія, камелія, герань, фуксія, бегонія майже відразу скидають бутони чи листя, якщо їх відвернути від світла, а тому під час цвітіння ці рослини краще не обертати).

4. Запиши зручним способом бліцінтерв'ю з різними за віком, статтю, професією тощо людьми про значення штучних джерел світла для прогресу людства і вплив на навколишнє середовище (наприклад, міське освітлення поліпшує нічну видимість, але може спричинити дезорієнтацію птахів, для його роботи використовують електроенергію, виробництво якої шкодить довкіллю). Узагальни здобуті результати й проаналізуй їх.