§ 2. Методи географічних досліджень. Джерела географічної інформації

Ви відкриєте для себе:

традиційні методи географічних досліджень;
сучасні дослідження Землі та винаходи людства;
джерела географічної інформації;
новітні електронні джерела географічної інформації.

1. Традиційні методи географічних досліджень

Географія — наука, яка постійно накопичує інформацію. В якому куточку нашої чудової планети людина не була б, вона завжди спостерігає за довкіллям, фіксує зміни в ньому, аналізує, порівнює, прогнозує. Для пізнання світу ми з вами залучаємо різні методи географічних досліджень, які були започатковані ще древніми людьми і розвивалися впродовж століть (мал. 4).

Мал. 4. Традиційні методи географічних досліджень

Практикуймо

Проаналізуйте інформацію зі схеми (мал. 5). Які з цих методів ви використаєте під час: а) екскурсії у краєзнавчий музей, б) написання звіту про кількаденну подорож Карпатами? Висловте свої міркування.

2. Сучасні дослідження Землі та винаходи людства

Географія розвивається, з’являються нові методи дослідження Землі, в основу яких покладено наукові винаходи людства (мал. 5). Наприклад, сьогодні в багатьох галузях господарства активно використовують космічні технології.

Сучасні супутники обладнані спеціальними камерами, радарами та іншими засобами спостереження. Вони створюють знімки земної поверхні, надають дослідникам / дослідницям і суспільству інформацію про неї, стан і забруднення повітря, пожежі, а також постійно стежать за таненням льодовиків, зростанням вулканічної активності тощо.

Пізнаймо більше

Найрозумніший суперкомп’ютер «Симулятор Землі» складається з більш ніж 5 тисяч процесорів і займає площу близько 3 тисяч м². Він моделює зміни клімату на планеті, рух літосферних плит, передбачає землетруси та виверження вулканів тощо.

Мал. 5. Сучасні методи географічних досліджень

3. Джерела географічної інформації

Як і будь-яку іншу, географічну інформацію ми отримуємо з різних джерел. Їх чимало — як традиційних, так і новітніх. Ми ж спробуємо умовно поділити їх на чотири групи: друковані, електронні, картографічні джерела географічної інформації, а також власні спостереження (мал. 6). Більшістю з них ви, сподіваємося, вже користувалися в житті. З рештою ж ознайомитеся у шкільному курсі географії..

Мал. 6. Джерела географічної інформації

4. Новітні електронні джерела географічної інформації

З-поміж новітніх електронних джерел географічної інформації найбільш використовуваними у світі є дві з них:

1) Google Maps — картографічний сервіс, який розпочав роботу в 2005 році. Він містить географічні карти та супутникові знімки всього світу, на яких ви можете переглядати панораму вулиць та місцевості, прокладати маршрут для різних видів транспорту та для пішоходів, оцінювати затори на дорогах;

2) Google Earth — інтернет-ресурс, що відображає віртуальний глобус. Завдяки цьому сервісу ми можемо побачити об’ємні об’єкти у 3D-вимірі. Перегляд супутникового зображення в ньому здійснюють або в режимі «зверху вниз», або в режимі «польоту». Цікаво, що в цьому сервісі можна досліджувати не лише поверхню Землі, але й, наприклад, Місяця, Марса чи карту зоряного неба.

Є безліч програм геоінформаційного забезпечення, які допомагають нам у повсякденному житті. Наприклад, для багатьох міст створені онлайн-додатки для вибору транспортного засобу.

Знаймо, вміймо і використовуймо в житті

Упродовж тисячоліть людство постійно вдосконалює способи пізнання довкілля (методи географічних досліджень).

Географічна наука всебічно досліджує Землю, використовуючи як традиційні, так і сучасні методи.

До новітніх джерел географічної інформації відносять електронні. З їхньою допомогою можна досліджувати великі території в режимі реального часу.

Практикуймо

1. Як ви розумієте прислів’я «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»? Про які джерела географічної інформації йдеться?
2. З якою метою вчені-географи / географині здійснюють географічний прогноз і моделювання? Аргументуйте прикладом.
3. Використовуючи новітні джерела географічної інформації здійсніть віртуальну мандрівку своїм населеним пунктом. Опишіть об’єкти, які ви зустріли.

Перейдіть за покликанням https://atlas.igu.org.ua/ або за QR-кодом і дізнайтесь інформацію про Національний атлас України.

У яких сферах життя можна застосовувати ці карти?