§ 61. Природно-заповідний фонд України. Основи заповідної справи

Поміркуйте

На підставі аналізу яких критеріїв виявляють території, що є перспективними для збереження біорізноманіття?

Згадайте

На підставі яких нормативних документів повинна здійснюватися природоохоронна діяльність?

Що таке природно-заповідний фонд

Природно-заповідний фонд України об’єднує ділянки суші і водного простору, а також природні комплекси й окремі об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Метою виявлення й підтримання в належному стані таких територій (акваторій) і об’єктів є збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також підтримання загального екологічного балансу та забезпечення моніторингу.

На 01.01.2020 р. природно-заповідний фонд України має у своєму складі 8 512 територій та об’єктів загальною площею 4,418 млн га в межах території України (фактична площа 4,085 млн га) та 402 500,0 га в межах акваторії Чорного моря. За роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі держави («показник заповідності») становить 6,77 %.

Структура природно-заповідного фонду

Усі природні території та об’єкти розподіляються за такими категоріями: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної й наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

До природних територій і об’єктів належать природні та біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки і заповідні урочища, заказники, пам’ятки природи. Природні заповідники та біосферні заповідники — природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів або найбільш типових природних комплексів біосфери (у випадки біосферного заповідника), вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, здійснення фонового екологічного моніторингу, виявлення змін навколишнього природного середовища під дією антропогенних факторів, розробки наукових основ охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Національні природні парки (мал. 61.1) також є природоохоронними науководослідними установами загальнодержавного значення, але вони ще й виконують рекреаційні і культурно-освітні функції. Такі НПП створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність (мал. 61.2).

Мал. 61.1. Джарилгацький національний природний парк

Мал. 61.2. Національний дендрологічний парк «Софіївка», м. Умань

Регіональні ландшафтні парки і заповідні урочища, на відміну від попередніх категорій, не є науково-дослідними установами, але вони теж створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів. Об'єктами охорони тут є лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення. Регіональні ландшафтні парки так само, як і національні природні парки, повинні забезпечувати умови для організованого відпочинку населення.

Заказники — природні території (акваторії), мета створення яких — збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Заказники можуть бути ботанічними, де основним об’єктом охорони є саме фітобіота. У випадку, коли основним об’єктом охорони є зообіота (або конкретна група тварин), можуть бути створені загальнозоологічні заказники або орнітологічні чи ентомологічні. Зрозуміло, якщо охороняються рослини, це позитивно впливає па комах-запилювачів і, навпаки, у межах ентомологічного заказника охороняються і рослини. Охороняється орнітофауна певної території, відповідно, охороняється середовище її існування, тобто і присутні там рідкісні рослини.

Ключова ідея

Україні притаманне значне біотичне різноманіття, але більшість видів тварин, рослин, грибів поширені по її території нерівномірно. Існують центри концентрації природного біорізноманіття, а також центри концентрації найбільшої кількості рідкісних видів. Одним із найважливіших напрямків природоохоронної діяльності є виявлення таких центрів і їх збереження. Для охорони цінних об'єктів як живої, так і неживої природи створена мережа спеціальних природоохоронних територій, що є складовими природно-заповідного фонду України.

Перевірте свої знання

1. Опишіть загальну структуру природно-заповідного фонду України. 2. Поясніть, на яких засадах повинна проводитися природоохоронна діяльність. 3*. Знайдіть найближчий до вашого населеного пункту національний природний парк чи заповідник. Зі ЗМІ та інших джерел інформації дізнайтеся про те, як можна долучитися до волонтерської чи просвітницької роботи, яка б допомогла збереженню українських природних багатств.

Зміст