§ 49. Класифікація та номенклатура

Поміркуйте

Навіщо потрібно змінювати системи класифікацій організмів?

Згадайте

Що таке біологічна систематика?
Що таке філогенія?

Історія розвитку систем класифікації організмів

Першою спробою класифікувати живі організми можна вважати систему Аристотеля, який виділив групи рослин і тварин. А першою науковою системою класифікації була система Карла Ліннея (1758 р.), у якій рослини і тварини отримали статус царств (мал. 49.1). Але вже тоді стала зрозуміла значна відмінність грибів, і вони були виділені в окреме царство Отто фон Мюнхгаузеном (1763 р.). Щоправда, він об’єднав їх разом із губками і коралами. Ця помилка була виправлена в системі Ноеля Жозефа де Неккера (1783 р.), у якій царство Гриби було виділено окремо (мал. 49.2). На жаль, пропозиції Мюнхгаузена й Неккера були надовго забуті.

Мал. 49.1. Система царств живих організмів К. Ліннея

Мал. 49.2. Система царств живих організмів Н. Неккера

Учені XIX ст. вперше усвідомили, що численні мікроскопічні істоти (бактерії, найпростіші, мікроскопічні водорості) важко віднести до тварин або рослин. Наслідком цього було виникнення в системі Ернста Геккеля (1866 р.) нового царства Протисти, яке об’єднало всі одноклітинні й колоніальні форми (мал. 49.3).

Мал. 49.3. Система царств живих організмів Е. Геккеля

У першій половині XX ст. внаслідок розвитку методів мікроскопії стала зрозумілою різниця між прокаріотами та еукаріотами. У системі Герберта Копленда (1938 р.) було виділено чотири царства: Монери (дроб’япки), Протоктисти (нижчі еукаріоти), Тварини і Рослини. У 1959-1969 рр. американський дослідник Роберт Уайттейкер удосконалив цю систему, виділивши гриби в окреме царство (у системі Г. Копленда їх відносили до царства Протоктисти) (мал. 49.4). Ця система була найбільш поширеною до 80-90-х років XX століття, поки нові технології в цитології та молекулярній біології не дозволили створити сучасну систему класифікації живих організмів.

Мал. 49.4. Система царств живих організмів Р. Уайттейкера

Принципи сучасної класифікації організмів

Як ви вже знаєте, основною систематичною категорією є вид. Видова назва складається з двох латинських слів (бінарна номенклатура), перше з яких є назвою роду, а друге — видовим епітетом. Споріднені види об’єднуються в більш високі таксономічні категорії — роди, роди — у родини, а ті — в іще вищі категорії.

Сучасна наукова класифікація повинна відображати еволюційні зв'язки між живими організмами та вказувати на рівень їхньої спорідненості. Крім того, вона має бути зручною для використання й дозволяти легко включати нові, нещодавно відкриті, види.

Штучні (формальні) та природні (філогенетичні) системи живого світу

Системи живого світу можуть бути різними. Їх поділяють на дві групи: штучні (формальні) та природні (філогенетичні). Штучними (формальними) називають системи, у яких класифікація видів базується лише па ступені їхньої подібності за вибраними ознаками. При цьому не враховується історична спорідненість організмів, які така система об’єднує у відповідні таксони.

Природними (філогенетичними) називають системи, у яких класифікація організмів будується на ступені їхньої подібності з урахуванням філогенетичної спорідненості. Так, штучна система може зараховувати до риб усіх хребетних, які живуть у воді. Тоді до риб будуть віднесені всі кити. А природна система враховує, що кити походять від наземних предків і є вторинноводними тваринами. Тому в такій системі кити належать до групи ссавців.

Номенклатура

Для узгодження результатів досліджень учених із різних країн надзвичайно важливо мати впевненість, що в їхніх дослідженнях ідеться про той самий вид організмів. Для цього використовують назви видів, які надаються за певними правилами і є однаковими для наукової спільноти всіх країн світу. Хоча кожна країна може використовувати і власні назви організмів, проте будь-який вид має свою єдину унікальну міжнародну назву.

Цим питанням займається окремий розділ біологічної систематики — біологічна номенклатура.

Ключова ідея

Системи живого світу можуть бути різними. Їх поділяють на дві групи: штучні (формальні) та природні (філогенетичні). Для узгодження результатів досліджень науковців та науковиць із різних країн надзвичайно важливо мати впевненість, що в їхніх дослідженнях ідеться про той самий вид організмів. Для цього використовують назви видів, які надаються за певними правилами і є однаковими для відповідальної наукової спільноти всіх країн світу.

Перевірте свої знання

1. Хто є автором першої наукової системи живих організмів? 2. Яким критеріям повинна відповідати сучасна наукова система? 3. Які системи живого світу є штучними? 4. Які системи живого світу є природними? 5.* Створіть постер на тему «Історія розвитку систем класифікації організмів».

Зміст