Біологія. Повторне видання. 9 клас. Задорожний

Біологи й біологині України

Алексєєва Олена Семенівна

(1926-2006)

Видатна українська селекціонерка. Працювала в галузі селекції гречки. Докторка сільськогосподарських наук, професорка. Заслужена діячка науки і техніки України.

О. С. Алексєєва опублікувала понад 350 наукових праць, створила світову колекцію генофонду гречки в Україні. Є засновницею наукової школи вчених із селекції, насінництва та технології вирощування гречки. За участі О. С. Алексєєвої засновано Тернопільську науково-виробничу систему «Гречка», виведено 30 сортів гречки, 12 з яких районовано.

Арінштейн Ганна Йосипівна

(нар. 1913)

Дослідниця в галузі селекції та генетики. Під її керівництвом уперше було проведено оригінальні дослідження з використання методу індукованого мутагенезу в селекції ефіроолійних рослин, розроблено теоретичні основи селекції окремих культур. Є авторкою районованих сортів конопель, котячої м’яти, ірису, фіалки та інших культурних рослин.

Бордонос Марія Григорівна

(1907-1997)

Українська генетикиня, кандидатка біологічних наук. Працювала в галузі селекції цукрових буряків. Лауреатка Ленінської премії (за створення нової форми рослини — однонасінного цукрового буряка).

Під час політичного переслідування генетики в Радянському Союзі на кілька років була відсторонена від роботи. Авторка понад 20 наукових праць.

Вернадський Володимир Іванович

(1863-1945)

Український природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, учення про біосферу. Професор Московського університету, один із засновників та перший президент Української академії наук. Організатор Комісії з вивчення вічної мерзлоти, ініціатор створення Міжнародної комісії з визначення абсолютного віку гірських порід радіоактивним методом. У своїх дослідженнях висунув проблеми ролі організмів у геохімічних процесах.

Гершензон Сергій Михайлович

(1906-1998)

Відомий науковець, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України. Працював у галузі генетики.

Проводив дослідження хімічного мутагенезу, мобільних генетичних елементів, зворотної транскрипції. Працював у галузі популяційної та молекулярної генетики. Досліджував механізми спадкової мінливості у природних популяціях.

Ковалевський Олександр Онуфрійович

(1840-1901)

Видатний біолог та ембріолог. Один із засновників еволюційної ембріології та фізіології. Був професором університетів у Казані, Києві, Одесі й Санкт-Петербурзі. Засновник (разом з І. І. Мечниковим) теорії зародкових листків.

Один із засновників Севастопольської морської біологічної станції. Тривалий час (з 1892 по 1901 рік) був її директором.

Липський Володимир Іполитович

(1863-1937)

Видатний український флорист, систематик рослин, ботаніко-географ, член Київського товариства природодослідників. Вивчав флору Бессарабії, Кавказу. Одним з перших описав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру та Середньої Азії. Відкрив і описав чотири нові для науки роди й понад 220 видів рослин, зібрав величезні колекції для природничих музеїв, написав понад 100 наукових праць.

Мечников Ілля Ілліч

(1845-1916)

Усесвітньо відомий біолог і патолог, зоолог і ембріолог, бактеріолог та імунолог, засновник еволюційної ембріології та геронтології, автор теорії імунітету й запалення. 1882 року здійснив відкриття в галузі фагоцитозу, за що 1908 року одержав Нобелівську премію.

Навашин Сергій Гаврилович

(1857-1930)

Ботанік, цитолог та ембріолог рослин, який працював у Київському університеті. Він заклав основи морфології хромосом і каріосистематики, відкрив 1898 року подвійне запліднення у покритонасінних рослин, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

Палладін Олександр Володимирович

(1885-1972)

Відомий науковець, професор, академік. Працював у галузі біохімії. Засновник української школи біохіміків. У 1946-1962 роках — президент АН України.

Першим розпочав вивчення біохімії нервової системи. Вперше в СРСР розпочав біохімічні дослідження вітамінів. Є засновником низки наукових напрямів. Серед них нейрохімія, біохімія харчування, порівняльна й еволюційна біохімія, біохімія спорту тощо.

Ремесло Василь Миколайович

(1907-1983)

Видатний український селекціонер. Працював у галузі селекції пшениці.

Великою заслугою вченого є розробка та впровадження в селекційну практику методу отримання високоврожайних сортів озимої пшениці з підвищеною стійкістю до екстремальних умов. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці, у тому числі відомий сорт «Миронівська-808». Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 5 монографій.

Симиренко Левко Платонович

(1855-1920)

Видатний український науковець, який працював у галузі помології.

Акліматизував і вивів нові сорти плодових дерев. Автор відомого сорту яблуні «Ренет Симиренко». Створив один з найбільших у Європі помологічних розсадників, який включав 900 сортів яблунь, 889 сортів груш, 350 сортів вишні й черешні та інші види плодових дерев.

Черненко Семен Федорович

(1877-1974)

Видатний український селекціонер. Автор близько 50 наукових статей і 2 книг. Вивів понад 60 сортів яблунь і 10 сортів груш.

На території України вивів 16 сортів яблунь і 1 сорт груш. Потім працював в Інституті плодово-ягідних культур (місто Козлов, нині м. Мічуринськ).

Шмальгаузен Іван Іванович

(1884-1963)

Один із найвидатніших науковців XX століття, професор Петербурзького та Київського університетів. Написав понад 200 наукових праць з еволюційної морфології, ембріології, експериментальної біології, екології, генетики і теорії еволюції, займався розробкою математичних методів біологічних досліджень, теоретик еволюційного вчення. Праці І. І. Шмальгаузена увійшли до золотого фонду вітчизняної і світової науки.

Юр’єв Василь Якович

(1879-1962)

Видатний український селекціонер. Автор майже 100 наукових публікацій. Займався питаннями методики й організації селекції, сортовипробування і наслідництва сільськогосподарських культур. Вивів багато сортів озимої і ярої пшениці, проса, кукурудзи та інших культур.