Біологія. Повторне видання. 8 клас. Задорожний

Тема 6. Опора та рух

25. Опорно-рухова система

Перед тим як перейти до вивчення опорно-рухової системи людини, пригадайте, яку будову має опорно-рухова система різних тварин. Як особливості життєдіяльності тварин можуть позначатися на будові їхньої опорно-рухової системи?

Основні елементи опорно-рухової системи

Опорно-рухова система людини складається зі скелета і м’язів. Основу скелета людини становлять хрящова та кісткова тканини, а м’язи утворені м’язовою тканиною.

Хрящова тканина побудована з клітин хондробластів, що занурені в пружну міжклітинну речовину — хондрин. Ця речовина містить волокна, що складаються з білка колагену. Кісткова тканина утворена з клітин остеобластів, які занурені у звапнілу міжклітинну речовину, 30 % якої складають органічні сполуки, в основному колагенові волокна, а 70 % — неорганічні речовини. М’язова тканина складається з м’язових клітин, які в посмугованій м’язовій тканині утворюють симпласт (м’язові волокна).

Навіщо потрібна опорно-рухова система

Основними функціями опорно-рухової системи є захисна, опорна й рухова. Функцію захисту виконують окремі частини скелета: наприклад, череп захищає від механічних пошкоджень мозок, ребра — серце й легені тощо. М’язи також захищають внутрішні органи, особливо в тих місцях, де немає кісток скелета.

Скелет є жорсткою опорою, яка слугує каркасом тіла, допомагає йому зберігати певну форму та полегшує пересування. До скелета також прикріплюються внутрішні органи і, звичайно, м’язи.

Рухова функція опорно-рухової системи виконується в результаті взаємодії елементів скелета і м’язів. Під час скорочення м’язів частини скелета працюють, як важелі, що дозволяє людині робити різноманітні рухи.

Наслідки прямоходіння

Багато які особливості будови опорно-рухової системи людини є наслідком її пристосування до прямоходіння. Так, потиличний отвір, через який проходить спинний мозок для з’єднання з головним, у людини розміщений на нижній частині черепа, хоча в інших ссавців він розташований ззаду. Ця особливість зумовлена розташуванням хребта.

У процесі еволюції змінився й сам хребет людини: він перестав бути прямим і тепер має чотири вигини — два вперед і два назад. Така форма хребта дозволяє йому пружинити під час ходіння і полегшує рух.

Прямоходіння значною мірою вплинуло на таз і нижні кінцівки. Таз людини має чашоподібну форму і є ширшим, проте коротшим, ніж у мавп (що утруднює процес пологів). Кістки стоп утворюють склепіння, яке робить можливим ходіння людини пружним і пом’якшує поштовхи під час бігу та стрибків.

• Перехід до прямоходіння розпочався у предків людини приблизно 7 млн років тому. Саме тоді в Африці жив найдавніший представник родини Люди — сахельантроп. У нього вперше потиличний отвір почав зміщуватися на нижню частину черепа.

До складу опорно-рухової системи організму людини входять скелет і м’язи. Вони виконують опорну, захисну й рухову функції. У будові опорно-рухової системи є багато пристосувань до прямоходіння, які сформувалися протягом мільйонів років еволюції людини.

Перевірте свої знання

  • 1. Які компоненти входять до складу опорно-рухової системи?
  • 2. Які функції виконують органи опорно-рухової системи?
  • 3. Як органи опорно-рухової системи забезпечують виконання захисної функції?
  • 4. Які особливості будови скелета людини свідчать про пристосування до прямоходіння?