Здоров’я, безпека та добробут. 7 клас. Задорожна

Словник

Відповідальність (с. 8) — здатність передбачати результати власних дій, самостійно знаходити рішення та усвідомлювати їх наслідки.

Волонтерський рух (с. 146) — це діяльність окремих громадян, громадських та приватних організацій, що здійснюється добровільно й безоплатно для суспільства чи окремих соціальних груп.

Гігієна (с. 89) — наука, що вивчає вплив умов життя та праці на людину і розробляє профілактичні заходи задля збереження здоров’я та довголіття.

Гонорар (с. 119) — винагорода, яку виплачують авторам за створення літературних, мистецьких, наукових або інших творів.

Депозит (с. 119) — зберігання в банку заощаджень певної людини під відсоток.

Дискримінація (с. 145) — обмеження прав і свобод людини, нерівне поводження з людьми або соціальними групами на підставі якоїсь ознаки.

Джерела небезпек (с. 26) — природні процеси та явища, техногенне середовище й людські дії, що несуть у собі загрозу для здоров’я та життя людей.

Дозрівання (с. 60) — процес якісних змін, пов’язаних із входженням дитини в доросле життя.

Домогосподарство (с. 118) — особи, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти.

Дорослішання (с. 4) — процес переходу від дитячого відчуття світу до світогляду дорослого, зміна системи цінностей, прийняття на себе відповідальності не тільки за себе, а й за інших людей.

Евакуація (с. 37) — організоване виведення чи вивезення населення із зони надзвичайної ситуації або можливого ураження, якщо виникає загроза життю або здоров’ю людей.

Екоцид (с. 31) — масове знищення рослинного й тваринного світу, зараження водних ресурсів, атмосфери та інші дії, що можуть викликати екологічну катастрофу.

Екстремальна ситуація (с. 75) — подія, що спричиняє різку зміну нормальних умов життєдіяльності людини.

Емоційний інтелект (с. 61) — здатність розрізняти, усвідомлювати й розуміти власні емоції, мотивацію, думки та поведінку, керувати ними, регулювати свій емоційний стан та впливати на емоційні стани інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати й розвивати їхні сильні сторони.

Емоційний розвиток (с. 61) — формування та вдосконалення здатності людини свідомо регулювати власні емоції, керувати своїм емоційним станом.

Життєвий цикл людини (с. 57) — послідовність стадій розвитку, які проходить людина впродовж свого життя.

Життєві вміння (с. 114) — здатність людини до адаптації, позитивної поведінки, що дає їй змогу ефективно справлятися з вимогами та проблемами повсякденного життя.

Життєві цінності (с. 10) — пріоритети людини в житті, її “компас” у стосунках, на роботі чи в навчанні, керуючись якими, людина бере на себе зобов’язання та відповідально їх виконує.

Загартовування (с. 100) — метод впливу людини на організм різними природними факторами, здебільшого короткочасний вплив холодною водою та/або повітрям.

Здоровий спосіб життя (с. 98) — це індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, спрямована на запобігання захворюванням, зміцнення всіх систем організму й поліпшення загального самопочуття.

Індивід (с. 5) — природна істота, представник роду Homo sapiens.

Індивідуальність (с. 5) — неповторність людини, поєднання її особливостей, своєрідність, відмінність від інших.

Інтелект (с. 62) — складова психіки, яка відповідає за оброблення інформації, абстрактне мислення, винахідницьку діяльність і прийняття рішень на основі отриманого досвіду.

Інтелектуальний розвиток (с. 62) — формування та вдосконалення здатності людини сприймати й аналізувати інформацію, робити висновки та приймати виважені рішення, гнучко реагувати на ситуації та пристосовуватися до них.

Командні цілі (с. 133) — це передбачувані кінцеві результати роботи команди, заради яких цю команду було створено.

Конфлікт (с. 65) — протистояння між двома або більше сторонами, зіткнення, що породжує ворожість, страх, ненависть між людьми. Це сутичка окремих людей чи соціальних груп, які мають різні, а нерідко й протилежні цілі, інтереси, погляди.

Корисна звичка (с. 70) — особлива форма поведінки людини, що полягає в здатності чинити дії, корисні для власного життя й розвитку, закріплена внаслідок багаторазового повторення цих дій.

Мінна безпека (с. 38) — комплекс знань, умінь і практичних навичок людини, що забезпечує їй збереження життя та здоров’я при зіткненні з вибухонебезпечними предметами.

Небезпека (с. 25) — вплив будь-яких явищ, процесів, об’єктів, властивостей предметів, що можуть за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини.

Нездетоновані боєприпаси (с. 42) — міни, снаряди, ракети та інші боєприпаси, що з якихось причин не розірвалися.

Неформальний лідер (с. 138) — особа, яка здатна впливати на групу людей завдяки власним здібностям і вмінням, а також наявним у неї ресурсам, що необхідні людям.

Особистість (с. 5) — людина зі сформованим світоглядом, самосвідомістю й відповідальністю.

Особиста гігієна (с. 89) — сукупність правил поведінки людини, дотримання яких сприяє збереженню та зміцненню здоров’я.

Паніка (с. 31) — психічний стан людей, несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.

Портфоліо (с. 13) — добірка матеріалів (фото, винагороди, подяки тощо), які демонструють навички, здібності, досягнення та досвід певної людини.

Потреби (с. 104) — внутрішні мотиви, які спонукають людину до певної діяльності, спрямованої як на забезпечення необхідних умов життєдіяльності, так і на отримання задоволення, насолоди або втіхи.

Правило двох стін (с. 32) — правило поведінки людини під час обстрілу чи бомбардування, якщо відсутня можливість сховатися в спеціальному укритті: між людиною та вулицею має бути як мінімум дві стіни.

Проактивність (с. 17) — якість особистості, коли вона мислить та діє з огляду на власні світоглядні позиції, коли її вчинки більше залежать від власної волі, ніж від зовнішнього середовища. Це поняття протилежне реактивності — якості, при якій дії людини залежать від зовнішніх обставин.

Психологічна рівновага (с. 70) — стан психічного здоров’я людини, коли вона може ефективно протистояти стресовим ситуаціям та зберігати позитивну самооцінку.

Психоемоційне здоров’я (с. 57) — стан інтелектуально-емоційної сфери, в основі якого відчуття душевного комфорту, що дозволяє людині реалізувати власні здібності, протистояти стресам, продуктивно працювати й робити внесок у суспільне життя.

Регенерація (с. 17) — відновлення організмом структурних елементів тканин, що були втрачені або ушкоджені внаслідок руйнівних процесів (стресу, фізичних травм тощо).

Самоаналіз (с. 13) — процес дослідження й роздумів над своєю особистістю, діями, думками, почуттями та мотивами поведінки, мета якого полягає в тому, щоб стати свідомим своїх учинків, розкрити приховані бажання й потреби та зрозуміти, як вони впливають на наше життя.

Самозарадність (с. 9) — здатність зараджувати собі, виявляти самостійність у судженнях, діях та вчинках, обходитися без сторонньої допомоги у вирішенні життєвих ситуацій, надавати допомогу собі та іншим.

Самооцінка (с. 13) — процес оцінювання власної особистості, своїх умінь, навичок, досягнень, здібностей та характеристик; внутрішнє оцінювання себе, що відбувається на фізичному, психологічному, соціальному рівнях.

Самопізнання (с. 11) — процес усвідомлення й розуміння себе, своїх почуттів, переконань, цінностей, мотивацій, сильних і слабких сторін, а також своїх реакцій на зовнішні події.

Самоспостереження (с. 13) — об’єктивне спостереження за собою, своєю поведінкою, діями, думками, своїми особливостями та їх проявами в різних ситуаціях.

Синергія (с. 17) — сумарний ефект взаємодії двох або більше факторів, спільна дія яких суттєво перевершує ефект кожного окремо взятого фактора.

Субсидія (с. 119) — фінансова допомога, що виділяється з державного бюджету або спеціальних фондів і призначається певній людині.

Стрес (с. 75) — стан психічної напруги, тривоги, що є реакцією на життєві проблеми чи загрозливі ситуації.

Травма (с. 46) — ушкодження будь-якої частини тіла людини, порушення цілісності тканин та органів унаслідок якогось зовнішнього впливу.

Фізична форма (с. 85) — здатність людини енергійно, без надмірної втоми виконувати щоденні вправи, зберігаючи достатньо енергії для активного відпочинку.

Фізичний розвиток (с. 80) — 1) процес зміни форм і функцій організму людини протягом її індивідуального життя; 2) сукупність ознак, що характеризують зовнішні показники фізичного стану організму на тому чи іншому етапі його фізичного розвитку (ріст, вага, окружності тіла, спірометрія, динамометрія тощо).

Фінансові ресурси (с. 122) — гроші, які є в розпорядженні людини та спрямовані на задоволення її потреб.

Фінансова ціль (с. 124) — конкретна сума грошей, яку людина хоче отримати через певний проміжок часу, діючи свідомо і докладаючи для цього зусилля.

Формальний лідер (с. 138) — людина, яка здійснює вплив на членів групи завдяки своєму статусу або посаді, яку обіймає, незалежно від того, чи має вона авторитет і довіру в цій групі.

Чинники небезпеки (с. 27) — такі умови життєвого середовища, за яких людина та/або системи її життєзабезпечення зазнають шкідливого впливу.