Українська мова. 7 клас. Заболотний
§ 55. Узагальнення вивченого з теми «службові частини мови. Вигук»
513. І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
ТИХИЙ ДОЩ
Аж ось наближається рівний і тихий дощ.
Отак сидиш у хаті, мати одчинила вікно, і знадвору повіває свіжістю, а ти лише слухаєш... Десь далеко, у невідомому світі, зачинається шум... І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя. Ти прислухаєшся. Невже багато спав і тобі шумить у голові? Ні, це вже садом іде неквапливий шум, іде до вікна й шумить у стіну - рівно, густо, заспокійливо, і пахне тихим дощем і тихими снами...
Ти сидиш, заколисаний. А слух гострий - чуєш, як скрипить мокре дерево. Стихло муркотіння під вікном. Шум одійшов за хату...
Стріпнувся, глянув у вікно: немає вже дощу. І сонця немає, десь за хмарами. Але небо, димчасто-сіре, просвічується, воно підрожевлене захмарним вогнем, воно розсіває кремове світло. Від того світла аж блищать краплини дощу на мокрих стеблах (За В. Близнецем).

II. Виконайте завдання до тексту.
- 1. Знайдіть і зачитайте 5-6 словосполучень із прийменниками.
- 2. Поясніть написання не зі словами різних частин мови.
- 3. Спишіть останнє речення. Підкресліть у ньому члени речення. Напишіть скорочено над кожним словом його частину мови.
- 4. Випишіть модальні частки, зазначте в дужках групу кожної з них. Для чого ці частки використано в тексті? Чи можна було обійтися без них?
- 5. Випишіть однорідні члени речення, з’єднані сполучниками.
- 6. Складіть і запишіть речення за ілюстрацією, використавши прийменник, сполучник, частку.
514. І. Складіть і запишіть прислів’я з кожної групи слів. Поясніть, що вони означають.

II. Підкресліть у кожному прислів’ї слова службових частин мови й поясніть їхню роль у висловленні.
Зверніть увагу!
Потрібно розрізняти співзвучні слова різних частин мови. ПОРІВНЯЙМО:

515. Прочитайте речення. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова.
1. Як гарно навкруги! 2. Щодня щось читаю чи малюю. 3. Чи любиш ти читати? 4. Дніпро - це головна водна артерія України. 5. Це було споконвіку. 6. Розкрию і тобі таємницю. 7. Люблю місяць і зорі. 8. Хоч трохи відпочину. 9. Прийшов, хоч і запізно. 10. Це просто непорозуміння. 11. Це зробити просто.
516. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників.
(З)над вершин, (з)поміж нас, (по)між людьми, (на)чолі з командиром, (на)зустріч щастю, (у)напрямку до площі, (на)передодні свята, (по)над хатами, (у)ві сні, (з)(по)над гір, (з)під опіки батьків, (по)під хатою, на(в)проти магазину, (на)перекір долі, (по)серед двору, на(в)круги озера, (на)передодні змагання, у(з)довж дороги, (на)прикінці тренування.
II. Складіть і запишіть речення з одним поданим сполученням слів (на вибір).
517. І. Гра «Упіймай слово». Прочитайте гуморески Грицька Бойка. Хто зможе знайти й виписати якнайбільше слів службових частин мови й вигуків?
* * *
От якби ми під вербою
Не зустрілися з тобою,
І якби ми не купались,
І якби у глибині
Не були пеньки на дні,
І якби про те ми знали,
І якби не всі «якби», -
Не набили б ми лоби!
* * *
Ми на груші - ух!
Раптом чуєм: гух!
Потім тільки гець!
Що воно за грець?
Подивились: ох!
То ми знизу вдвох.
II. Поясніть написання виділеного слова. Яка це частина мови?
518. Спишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання прийменників, сполучників і часток.
1. І садок, що ми колись садили, хоч старий, а все/таки цвіте (П. Воронько). 2. На царині*, не/мов/би на нараду, зібралися тополі молоді (Д. Луценко). 3. Отаке/то гречане тісто: ти його в піч, а воно й репається (Нар. творчість). 4. Десь далеко, не/досяжні окові, закричали дикі гуси, що летіли з/за моря на рідну Україну. (Ю. Мушкетик). 5. He/спіши по/перед батька в пекло (Нар. творчість). 6. Виглядай мене в віконечко, не/забаром я прийду (Олександр Олесь). 7. З/за гори проміння скісне в море порина (І. Франко).
* Царина - околиця, край села; вигін.
519. Підготуйте чотири запитання для інтерв’ю на тему «Службові частини мови та вигук: їхня роль у мовленні». Проведіть інтерв’ю з учнем / ученицею вашого класу.
520. Виконайте тестові завдання.
1. Установіть відповідність.
Частина мови
- 1 прийменник
- 2 сполучник
- 3 частка
- 4 вигук
Приклади
- А але, зате, або
- Б ох, агов, цить
- В під, поміж, для
- Г вдень, вгору, вниз
- Д ж, тільки, не
2. Виділене слово є прийменником у реченні
- А Він завжди був поруч.
- Б Гуляли навколо школи.
- В Вони сиділи навпроти.
- Г Попереду йде молодь.
3. Разом треба писати всі прийменники в рядку
- А з/посеред, згідно/з, на/чолі
- Б за/ради, з/під, по/між
- В на/прикінці, по/серед, за/для
- Г в/наслідок, по/перед, у/разі
4. Граматичну помилку допущено в рядку
- А відпочиваємо по черзі
- Б називати на прізвище
- В виконати за умови
- Г змагання по плаванню
5. Сполучник поєднує частини складного речення, наведеного в рядку
- А Робота гарна, та день малий.
- Б Без роботи ані хліба, ані хати.
- В Уночі панують сови та сичі.
- Г Будь слугою власної совісті й господарем волі.
6. Разом треба писати виділене слово в реченні
- А Що/б не сталося, ми не розлучимось.
- Б Узимку холодно, за/те комарі не кусають.
- В Думаю προ/те, що й перше думав.
- Г Як/би сила та відвага, поборов би долю!
7. Частка є в кожному реченні, ОКРІМ
- А Учора дощ таки пішов.
- Б Зайди хоч на хвилину.
- В Хай шумить Дніпро.
- Г Чекаю, аби хтось допоміг.
8. Емоційні вигуки наведено в рядку
- А матінко, ой, овва
- Б киць-киць, му-у-у, ку-ку
- В будь ласка, перепрошую, до побачення
- Г геть, цить, тс-с-с
Культура мовлення
Розрізняймо
БУДЬ-ЯКИЙ
Треба уникати недолугого слова любий. Замість нього використовуємо будь-який, будь-хто, перший-ліпший, кожний, усякий і под. НАПРИКЛАД: у будь-який час, з будь-якого місця, кожний документ. До речі, любий не треба плутати з милозвучним українським словом любий (наголос на першому складі).
ПРОТЯГОМ і НА ПРОТЯЗІ
Протяг — різкий струмінь повітря, що продуває. Тому сполучена на протязі години ненормативне. На протязі можна сидіти (хоча й не варто). У конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось уживаємо слово протягом (або впродовж). Правильно: протягом одного місяця; протягом години.
Сполучення на протязі можна вживати також тоді, коли йдеться про відстань (на протязі кількох кілометрів).
У РАЗІ ПОТРЕБИ
Часто неправильно кажуть: у випадку необхідності, ні в якому випадку. Іменник випадок означає конкретну подію в минулому, теперішньому чи майбутньому. Тому правильно: у разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, у жодному разі.
Замість сполучення у більшості випадків варто вживати слово здебільшого або переважно.
Говорімо правильно
|
Правильно |
НЕправильно |
|
близько двох років вважати за необхідне двічі на місяць завдяки підтримці з деякого часу з нагоди святкування незважаючи на труднощі украй виснажений через обставини як то кажуть, мовляв правильно пояснити на сьогодні додаткові навантаження |
біля двох років вважати необхідним двічі в місяць дякуючи підтримці з деяких пір з приводу святкування не дивлячись на труднощі до краю виснажений в силу обставин як говориться вірно пояснити на сьогоднішній день додаткові нагрузки |