Українська мова. 7 клас. Заболотний

§ 53. Написання не з різними частинами мови

Про те, коли не з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками й дієсловами пишемо разом, а коли - окремо

494. А. Прочитайте гумореску. Яка частка є «найулюбленішою» для Панаса?

В класі в нас є Панас, -

Маєм з ним мороку:

Без шпаргалки-виручалки

Він не ступить кроку.

Він без «НЕ» НЕ дихне, -

Тільки й чуть від нього:

Я НЕ знаю, я НЕ вмію,

Я НЕ чув такого...

Г. Бойко

Б. Зі словом якої частини мови вжито в гуморесці частку не?

В. Розкажіть, з якою метою вживаємо в мові частку не. Як її можемо писати зі словами - разом чи окремо?

Частку НЕ пишемо РАЗОМ:
• якщо слово не вживане без не	негода, непохитний, неволити
• у складі префікса недо-, що вказує на неповний вияв дії, стану або якості	недобачати, недописаний, недосяжність. АЛЕ: не дочитав (не вдалося дочитати)
• з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають єдине поняття	неспокій (тривога), немалий (великий), невисоко (низько)
• з дієприкметником, якщо він є означенням і не має своїх залежних слів	нез’ясовані питання, незакінчена праця
• у заперечному слові немає (можна замінити формою нема)	У нього немає олівця. АЛЕ: Він не має олівця.

Зверніть увагу!

У багатьох випадках написання не з прикметником і прислівником залежить від змісту речення. Якщо часткою не щось заперечуємо, то її пишемо окремо. ПОРІВНЯЙМО:

ОРФОГРАМА

Не з різними частинами мови

495. І. Прочитайте текст. Знайдіть і поясніть орфограму «Не з різними частинами мови».

ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ

Хто не бачив дніпровських порогів, хто не пробував переправлятися через них, той ніколи не зможе уявити собі всього постраху й усього жаху, яким обдає Дніпро навіть найсміливішого плавця...

Особливо страшним і небезпечним був Ненаситецький поріг. Ріка, дійшовши до нього й зустрівши тут нездоланні перепони у вигляді лав, скель і мисів, з незбагненною силою вдаряється врізнобіч, кидається з одного каменя на другий... Видовище й страшне, і водночас воістину могутнє, що не піддається жодному описові.

Але саме ця неприступність Дніпра, ця дикість місць, цей страх пустельного безлюддя й приваблювали низових молодців, запорозьких козаків, яких не лякало ніщо й ніхто (За Д. Яворницьким).

Н. Курій-Максимів. Морський янгол. Живопис на склі

II. Визначте частини мови виділених слів. Поясніть їхню роль у реченнях тексту.

III. Розгляньте картину «Морський янгол». Порівняйте настрої, емоції, почуття, змальовані в тексті й на цій картині. Скористайтеся часткою не.

496. І. Спишіть слова, знімаючи риску. Обґрунтуйте написання. Які з поданих слів не вживаємо без не?

Не/вільник, не/года, не/написавши, не/похитно, не/здужати (хворіти), не/здужати (не змогти), не/мічний, не/по-українськи, не/сказанно, не/треба, не/хтувати, не/запитати, не/мовля, не/забаром, не/такий, не/самовито, не/інакше, не/відчинено, не/зліченний, не/доїдати (голодувати), не/доїдати (залишати їжу).

II. Розберіть за будовою виділені слова.

497. І. Спишіть речення, знімаючи риски й розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть орфограму «Не з різними частинами мови».

1. Не/має гірше, як в не/волі про волю згадувать (Т. Шевченко). 2. He/знаючи броду не/лізь у воду (Нар. творчість). 3. Чує серце не/доленьку, сказати не/вміє (Т. Шевченко). 4. Рідна мати моя ти ночей не/доспала (А. Малишко). 5. Мені поля задумливо шептали свої ніким не/співані пісні (В. Симоненко). 6. Не/порушно стоять дерева загорнені в сутінь... (М. Коцюбинський). 7. Не/забаром почнеться вечір швидко стемніє повітря остигне (С. Жадан).

II. Знайдіть дієприкметникові й дієприслівникові звороти. Підкресліть їх як члени речення. У якому реченні є звертання?

498. І. Прочитайте вірш. Обґрунтуйте написання не зі словами різних частин мови.

Незабутнє - забудеться,

Неможливе - не здійсниться,

Найчистіше - забрудниться,

Тільки пісня - залишиться!

Недоспівана веснами,

Не розгойдана соснами,

Не розплескана веслами,

Не зів’ялена осінню...

Тільки пісня - мов полум’я

Серед жнивного літа!

Тільки пісня - як молодість

Над задуманим світом!

Г. Чубач

II. Складіть і запишіть по одному реченню з дієприкметником неозвучений і зі сполученням не озвучений. Форму слів можна змінювати.

III. Знайдіть у вірші частку, яку вжито тричі. До якої групи за значенням вона належить?

499. Відновіть прислів’я, поєднуючи частини з правої та лівої колонок. Запишіть відновлені вислови, знімаючи риски.

Ученому світ, а ... Держися за гриву, бо ... Свій дім не/чужий, ... Де багато господинь, ... За дурною головою ... Слово не/стріла, а... Згода дім будує, а ...

ранить глибоко. за хвіст не/вдержишся. із нього не/виженуть. не/вченому тьма. не/згода руйнує. там хата не/метена. не/має і ногам спокою.

500. Спишіть, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання.

Довго не/вгавав, не/забаром прийде, не/знайшовши виходу, не/виоране поле, не/виоране восени поле, не/покоїться про батьків, ще ніким не/полагоджений паркан, не/добачає в темряві, не/здужав води випити, не/коректне зауваження, не/підписавши заяви; не/пологий, а стрімкий схил.

501. Прочитайте прислів’я. Визначте граматичні основи й поясніть, чому не з наступним словом пишемо окремо.

1. Після дощу капелюх не потрібний. 2. Слово - не полова, язик - не помело. 3. Людська праця - не дурниця, розкидати не годиться. 4. Кожному свій хліб не гіркий. 5. Дружній череді вовк не страшний (Нар. творчість).

502. І. Спишіть речення, знімаючи риски.

1. І якусь не/відому зажуру навіває та пісня мені (В. Симоненко). 2. Вересневе сонце не/помітно зайшло за потріскані не/густі хмари... (М. Стельмах). 3. А за березами важніли хмари, не/знаючи, куди занести дощ (М. Стельмах). 4. Десь обірвалася не/доспівана пісня (В. Кучер). 5. He/має на світі нічого страшнішого за не/людяних людей (І. Жиленко). 6. Ростуть густі кущі, ніким не/засіяні, не/леліяні (І. Цюпа). 7. Нам не/слава потрібна, не/тучі, а ясна не/озора блакить (А. Малишко). 8. А десь на дні душі ворушиться не/спокій (В. Раєвський).

II. Підкресліть у першому реченні члени речення. Надпишіть скорочено над кожним словом, до якої частини мови воно належить.