Українська мова. 7 клас. Заболотний
Службові частини мови. Вигук
СЛУЖБОВІ СЛОВА
І хто це придумав, який розумака,
і звідки ці дивні дива:
службова особа, службова собака
і раптом... службові слова!
Прийменники різні, сполучники, частки,
не й ні тут, і над є, і під...
Не знатимеш твердо - вони наче пастки;
засвоїш - все піде, як слід.
Своя в цих словечках краса і оздоба,
а тонкощі - вже й поготів.
Тож навіть якщо ви службова особа,
службових не плутайте слів!
Д. Білоус

Службові частини мови:
- не мають лексичного значення, тобто не називають предметів, ознак, дій, кількості;
- не змінюються за родами, числами, відмінками, особами тощо, тобто не мають морфологічних ознак;
- не бувають членами речення, тобто самостійно не виконують ніякої синтаксичної ролі.
§ 45. Прийменник як службова частина мови
Про роль прийменників у мові, їхню будову, а також про розрізнення співзвучних слів
ПРИГАДАЙМО. Які є самостійні частини мови?
415. А. Прочитайте вірш Д. Білоуса (с. 180). Які три частини мови згадано у творі?
Б. Розгляньте таблицю «Частини мови» на форзаці та назвіть частину мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових.
В. Скориставшись таблицею «Частини мови», зробіть висновок, чим службові частини мови відрізняються від самостійних.
Особливості прийменника
Прийменник — це службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й реченні. НАПРИКЛАД: від, в, про, за, під.
Прийменник зв’язує іменник (займенник, числівник) із дієсловом у словосполученні й реченні. ПОРІВНЯЙМО:
1) мріяти ... відпочинок - мріяти про відпочинок;
2) стояти ... каси - стояти біля каси;
3) квіти ... саду - квіти із саду.


416. І. Прочитайте словосполучення. Запишіть виділені прийменники у три колонки: 1) прості; 2) складні; 3) складені.
Росли попі́д кущами, посіяли між гарбузами, зустрітися під час відпочинку, дивитися попере́д себе, змінюється залежно від погоди, прийти по́при заборону, стояти під сонцем, діяти відповідно до наказу, боротися за́для перемоги, пакет з-під молока, міст через річку, сидіти поруч зі мною, загрібати навко́ло хати.
II. Прочитайте вголос прийменники другої колонки, правильно їх наголошуючи.
III. Складіть і запишіть спонукальне речення, використавши один виписаний складний прийменник (на вибір).
417. І. Розгляньте зображення. Складіть усно п’ять словосполучень «дієслово + прийменник + іменник будинок». Форму іменника будинок можна змінювати.
ЗРАЗОК. Відпочивали біля будинку.

II. Знайдіть на зображенні складні прийменники. Обґрунтуйте свою відповідь.
III. Знайдіть на зображенні прийменники, які можуть бути синонімічними або антонімічними.
418. І. Спишіть прислів’я, уписуючи на місцях пропусків відповідні прийменники з довідки. Яка роль прийменників у цих реченнях?
1. Розумна людина схожа ... джерело. 2. Шила ... мішку не сховаєш. 3. Нема диму ... вогню. 4. З миру ... нитці - голому сорочка. 5. Робота сама ... себе скаже. 6. ... роботи плачучи, а ... танців, скачучи. 7. Тікав ... диму, а впав ... вогонь (Нар. творчість).
ДОВІДКА. До, за, від, по, без, в, у, на.
II. Пригадайте два прислів’я, у яких є прийменники.
419. Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть прийменники. Зачитайте словосполучення з прийменниками.
1. Вітер в небі за хмарами гониться
І про тебе складає пісні,
Почалася у сонця безсонниця -
І подовшали раптом дні.
В. Симоненко
2. Хмарезні хмари йдуть через Дніпро
і на воді, як гусоньки, сідають.
Я так не хочу, щоб це стало сном.
Я навіть їх додому завертаю.
Г. Кирпа
420. І. Розгляньте комікс. Про що розповів художник?

II. Складіть усно розповідь за коміксом (3-5 речень), використавши якнайбільше прийменників.
Прийменники й співзвучні слова інших частин мови
В українській мові є слова, які перейшли з прислівників чи іменників у прийменники. НАПРИКЛАД: довкола, кругом, навкруги, навпроти, неподалік, обабіч, край, коло та ін.
Прийменники й співзвучні (омонімічні) слова інших частин мови розпізнаємо в контексті. ПОРІВНЯЙМО:

Зверніть увагу!
Прийменник уживаємо разом з іменником, займенником або числівником.
421. КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в колонці ліворуч виділені слова є прийменниками, а в колонці праворуч - прислівниками.

422. І. Прочитайте речення. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова. Обґрунтуйте свою думку.
1. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко). 2. Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима (Є. Гуцало). 3. Я завжди буду поруч, щоби ти посміхалась (О. Порядинський). 4. Захотілося Якову, щоб поруч нього була мати (А. Шиян). 5. Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг (Д. Павличко). 6. Хо сидить серед галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша (М. Коцюбинський). 7. Не сиди весь день коло печі, гріючи плечі (Нар. творчість).
II. Знайдіть і випишіть словосполучення «дієслово + прийменник + іменник».
III. Складіть і запишіть одне речення з прийменником неподалік і одне - з прислівником неподалік.
423. І. Спишіть речення. Знайдіть прийменники й підкресліть їх однією лінією. Яким за будовою є кожен прийменник?
1. Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі (М. Сингаївський). 2. Щовечора лягає спати ніч під мокрими кущами горобини (Г. Кирпа). 3. А десь через дощі, вітри і зливи лелека міряє доріженьку знайому (Г. Кирпа). 4. До нас прийшов лелека з косою на плечі, води напився з глека та й сів на спориші (М. Вінграновський). 5. Пісню ту візьму собі на спомин, пісня буде поміж нас (В. Івасюк). 6. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, в полі (Д. Павличко). 7. Край води лелека по намулі бродить (М. Самійленко). 8. Я намалюю на папері рідну Україну без горя, без печалі, без смерті, без біди (Д. Волканов).
II. Доберіть до виділених слів синоніми.
IІІ. Надпишіть скорочено над словами перших двох речень частини мови.