Українська мова. 7 клас. Заболотний
§ 41. Написання прислівників разом і з дефісом
Про те, як пишемо складні прислівники та як відрізнити їх від співзвучних сполучень
371. А. Зіставте написання виділених слів. Чи співзвучні вони? Як утворено прислівник поволі?

Б. Поміркуйте, яке з виділених слів (сполучень слів) можна замінити синонімом повільно.
В. Зробіть висновок, як пишемо іменник із прийменником, а як - співзвучний із ними прислівник.
Прислівники пишемо разом, окремо або з дефісом.


Потрібно запам’ятати написання таких слів: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен, пліч-о-пліч, віч-на-віч, усього-на-всього, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як, десь-не-десь, коли-не-коли.
ОРФОГРАМА
Написання прислівників разом і з дефісом
372. І. Прочитайте вголос прислівники, правильно їх наголошуючи. Обґрунтуйте написання.
Наві́ки, на́вхрест, на́рівно, на́сухо, посере́дині, босо́ніж, водно́час, запанібра́та, по-лю́дськи, по-лю́дському, по-заячи, хто́зна-коли́, як-не́будь, ча́сто-гу́сто, давни́м-давно́, не сьогодні-завтра, з ді́да-пра́діда, усього́-на́-всього, будь-що-бу́дь, де-не-де́.
II. Спробуйте запам’ятати якнайбільше поданих прислівників. Згорніть підручник і напишіть ці прислівники з пам’яті. Написане уважно звірте з надрукованим.
373. І. Спишіть словосполучення, замінюючи виділені слова (сполучення слів) близькими за значенням прислівниками з поданої «хмари» слів.
Зустрічалися позаминулого року; гукнув услід; подивився недоброзичливо; переписав без виправлень; розмахнувся щосили; повернувся не без причини; пофарбували ззовні; посіяли до холодів; відчинили повністю; згадували постійно; вибирали, не бачачи нічого.

II. Прочитайте записані словосполучення вголос, правильно наголошуючи прислівники.
374. І. Запишіть подані сполучення слів за зразком.
ЗРАЗОК. Галушки, як на Полтавщині - галушки по-полтавськи (по-полтавському).
Кава, як у Львові; котлета за київським рецептом; м’ясо за французьким рецептом; куліш, як у козаків; піца, як в італійців; жити за звичаєм християн; піти за звичаєм англійців.
II. Поясніть, як ви розумієте значення останнього записаного словосполучення.
III. Складіть усно діалог (4-5 реплік), можливий між вами й офіціантом / офіціанткою в закладі громадського харчування. Використайте кілька записаних словосполучень.
375. І. Утворіть і запишіть вісім прислівників, поєднуючи довільно подані прислівники й частки. Визначте розряд за значенням кожного утвореного прислівника.
ЗРАЗОК. Куди, небудь - куди-небудь.

II. Оберіть два прислівники й складіть усно з кожним із них речення.
376. Спишіть прислівники, знімаючи риски. Обґрунтуйте орфограму «Написання прислівників разом і з дефісом».
1. Від/учора, на/швидку, що/вечора, на/четверо, в/нічию, на/в/коло, у/до/світа, по/господарськи, по/латині, горі/лиць*, ані/чичирк, аби/коли.
2. Високо/превисоко, видимо/невидимо, врешті/решт, більш/менш, часто/густо, з діда/прадіда, без кінця/краю, з давніх/давен, де/небудь, колись/то, хтозна/коли, будь/що/будь, пліч/о/пліч, коли/не/коли.
* Горілиць - обличчям догори.
377. І. Спишіть прислів’я, знімаючи риски.
1. Якщо в/літку не ходив по малину, то в/зимку вже пізно. 2. Не хвали день з/ранку, а хвали в/вечері. 3. Сова в/день мовчить, а в/ночі кричить. 4. Восени - багач, а на/весні - прохач.

II. Складіть усно діалог (3-5 реплік), використавши звертання та щонайменше два прислівники з поданого зображення.
Співзвучні слова
Потрібно розрізняти прислівники та співзвучні сполучення прийменників зі словами різних частин мови (їх пишемо окремо). ПОРІВНЯЙМО:
|
Прислівники |
Сполучення прийменників зі словами різних частин мови |
|
надворі Надворі швидко стемніло. |
на дворі (прийм. + ім.) Дрова лежали на дворі бабусиної хати. |
|
вдень Закінчили роботу вдень. |
в день (прийм. + ім.) Побачилися в день зустрічі. |
|
напам’ять Вивчив вірш напам’ять. |
на пам’ять (прийм. + ім.) Бабуся скаржиться на пам’ять. |
|
поволі Річка тече поволі, стиха. |
по волі (прийм. + ім.) Чи по волі своїй, чи по неволі? |
|
удвох Удвох зробили швидше. |
у двох (прийм. + числ.) Жили у двох кімнатах. |
|
по-новому Тепер живемо по-новому. |
по новому (прийм. + прикм.) Туристи пішли по новому мосту. |
|
по-перше По-перше, вивчи вірш. |
по перше (прийм. + числ.) Працювали по перше число. |

378. І. Поміркуйте, для чого створено подане вище зображення. Про що воно інформує?
II. Прочитайте речення. Поясніть написання виділених слів (разом, окремо).
1. Шхуну зносило вбік. 2. Боксер ударив суперника в бік. 3. Спочатку було слово. 4. З початку розмови ми зрозуміли основну думку. 5. Усередині раптом щось заболіло. 6. Правило написано в середині розділу. 7. Я почув це вперше. 8. Заїдемо в перше село. 9. Працювали забагато. 10. Навчився за багато років.
379. Спишіть, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання прислівників і підкресліть їх як члени речення.
1. Вони дружили так, ніби змалку росли в/купі. 2. У/купі піску гралися діти. 3. Хвиля зносить човна в/бік. 4. У/бік легковика врізалася вантажівка. 5. Прочитай вірш на/пам’ять. 6. На/пам’ять мені подарували книжку. 7. Зробив зауваження в/останнє. 8. Ми постукали в/останнє вікно. 9. «Лелеки прилетіли!» - сповістив Петро, по/полтавському м’яко вимовляючи букву л. 10. Лелеки ходили по/батьківському полю.
380. І. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, у яких прислів’ях виділені слова є прислівниками і їх потрібно писати разом, а в яких - сполученням прийменника з іменником (пишемо окремо).
1. Не дери ніс до/гори, бо перечепишся і впадеш.
2. Говори до/гори, а гора - горою.
3. Повний колос до землі гнеться, а порожній у/гору пнеться.
4. З гори й сани біжать, а на/гору й віз не їде.
II. Поясніть, як ви розумієте значення поданих прислів’їв.
381. Знайдіть у кожній парі речень одне з прислівником. Поясніть, як ви це визначили.
1. Працювати вдень і вночі. - Приїхати в день народження.
2. Виднітися вдалечині. - Удивлятися в далечину.
3. Назустріч піднімалися хвилі. - Прийти на зустріч із колегою.
4. Жити в трьох кімнатах. - Мандрувати втрьох.
382. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою пари слів. Складіть і запишіть по одному реченню з кожним словом (сполученням слів) своєї пари. Перевірте одне в одного правильність виконання.
1. Спочатку - з початку.
2. Надво́рі - на дворі́.
383. Запишіть послідовно прислівники у дві колонки залежно від написання: 1) з дефісом; 2) разом.
Чим/дуж, аби/куди, зроду/віку, по/одинці, повік/віків, на/вздогін, в/голос, всього/на/всього, що/години, казна/коли, що/хвилини.
КЛЮЧ. У словах першої колонки підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву природного явища.
384. І. Прочитайте текст. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова, і поясніть, як їх потрібно писати.
З КИЄВА ДО ЄГИПТУ
Річка Ніл тече з півдня на північ, по карті - з/низу в/гору. А Дніпро тече з півночі на південь, по карті - з/гори до/низу. Отже, і Дніпро, і Ніл течуть на/зустріч. Їх розділяють два моря - Чорне й Середземне. Дніпро впадає в Чорне море, а Ніл - у Середземне. Виходить, що можна водним шляхом дістатися з Києва до Єгипту (З підручника).

II. Чи згодні ви з твердженням, висловленим в останньому реченні? Поясніть свою відповідь.
III. Складіть за поданим зображенням одне речення з прислівником (прислівниками) й запишіть.
385. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. До яких країн (міст) ви хотіли б помандрувати водним шляхом? Чому?
386. І. Спишіть речення, знімаючи риски. Підкресліть прислівники як члени речення.
1. І, лишивши теплу чужину, журавлі до/дому прилетіли (М. Луків). 2. Затихає по/волі місто, спалахує вогнями ліхтарів (І. Цюпа). 3. Кожен по/своєму залишає після себе пам’ять (В. Скуратівський). 4. Чорногуз повертав на/бік голову й злився на дітей (Ю. Яновський). 5. Чи щастя мого не/стрічали де/небудь по луках? (Олександр Олесь). 6. Зелен-клени у діброві по/кленовому шумлять (О. Забужко). 7. Проблеми вічні на/в/круги, їм ні/кінця ні/краю (М. Луків). 8. Спустився вечір низько/низько, крилом черкає дерева (М. Тягун).
II. Поясніть розділові знаки в першому реченні.
III. Складіть і запишіть по одному реченню із сполученням до дому й словом додому.