Українська мова. 7 клас. Заболотний

§ 37. Творення прислівників

Про те, як утворюємо прислівники та як відрізнити їх від співзвучних слів інших частин мови

ПРИГАДАЙМО. 1. Які є способи творення слів? 2. Яке слово називають похідним?

333. А. Поясніть, що означає кожен поданий прислівник.

Б. Визначте, як утворено кожен прислівник. Від слів яких частин мови?

В. Поміркуйте, чому науковці твердять, що більшість прислівників сучасної української мови мають завдячувати іншим частинам мови.

Творення прислівників

Більшість прислівників сучасної української мови є похідними. Їх утворено різними способами.

Способи творення прислівників

Спосіб творення	Приклади
Префіксальний	весело → невесело багато → забагато
Суфіксальний	глибокий → глибоко гарно → гарнісінько
Префіксально-суфіксальний	один → поодинці український → по-українськи
Складання слів або їхніх основ	мимоволі, ліворуч, босоніж, повсякчас, тишком-нишком

334. I. Прочитайте прислівники, правильно їх наголошуючи. Поясніть, як утворено кожен із них.

Нещодавно, начетверо, дотепе́р, востаннє, холодно, ба́йду́же, ве́рхи, попе́реду, зда́леку, посере́дині, розгублено, високо-високо, вряди́-годи́, навпо́мацки, допі́зна, на́чисто, си́дьма*.

* Си́дьма (розм.) - те саме, що сидячи; у сидячому положенні.

II. Розберіть за будовою виділені слова.

335. І. Прочитайте вірш. Знайдіть похідні прислівники й визначте, від яких слів їх утворено.

Як гарно, коли просто іде сніг

Й парує чашка липового чаю.

Секунди скачуть присмерку до ніг,

Й старий годинник з боєм їх вінчає.

Як добре, коли тихо йде сніжок

І світ легенько білим розмиває,

Коли копійку дід домовичок

У вузлику під лампою ховає.

Й ніхто на те не зойкне: «Дивина!..»

І кіт, згасивши очі, засинає...

Як хороше, коли іде зима

Й долоні чашка з літом зігріває.

О. Радушинська

II. Поясніть, як ви розумієте сказане в останньому рядку.

III. Складіть усно речення про пори року, використавши прислівник.

336. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чим, на вашу думку, приваблива кожна пора року?

337. І. Спишіть, утворюючи прислівники від поданих у дужках слів. Підкресліть прислівники як члени речення. Визначте усно розряд за значенням.

1. (Легкий) й (радісний) зітхнув густий хутірський парк із столітніми дубами... (С. Васильченко). 2. Стало (тихий). Навіть чуть було, як ліхтар (сполоханий) задихав (І. Жиленко). 3. (Флегматичний*) зима тротуаром поскрипує, фантастичні плете казки (В. Симоненко). 4. Йде сон на озерне плесо, я (мовчати) іду за ним (О. Радушинська). 5. (На, в, коло) усе спочиває, а пісня не хоче спочить (В. Сосюра). 6. Як (на, весна) починає крига розтавати, збираються русалоньки до моря гуляти (Леся Українка). 7. Далі ми йшли (босі ноги) під мерехтінням зірок... (О. Бердник).

* Флегматичний - повільний, урівноважений, без надмірних емоцій.

II. Обґрунтуйте орфограми у виділених словах.

338. І. Спишіть речення, замінюючи вжиті в них прислівники на протилежні за значенням.

ЗРАЗОК. Кімнату замкнено зсередини. - Кімнату замкнено ззовні.

1. Зробіть два кроки вперед. 2. Ліворуч ріс кущ калини. 3. Заторохтіли позаду вози. 4. Усередині чути людські голоси. 5. Попросили вибачення вперше.

II. Визначте спосіб творення кожного прислівника в записаних реченнях.

339. І. Знайдіть у кожному реченні прислівник. Прочитайте речення вголос, замінюючи прислівники синонімами. За потреби скористайтеся поданими прислівниками.

1. Учора йшов дощ. 2. Говорив повільно, обдумуючи кожне слово. 3. Завчасно готуйтеся до поїздки. 4. Яка краса: узбі́ч ростуть чорнобривці. 5. Батальйони в бойовій готовності, насторо́жі. 6. Відпустивши руку до́ньки, тато йшов слідом. 7. Діти нишком вийшли з кімнати.

II. Визначте розряд за значенням кожного поданого прислівника та поясніть, як утворено це слово.

340. І. Розгляньте світлини. Поміркуйте, що між ними спільного. Яку одну назву ви дібрали б до обох зображень?

II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою світлини. Доберіть за обраною світлиною 4-6 прислівників і запишіть. Зіставте свої записи. Чи є у вас однакові прислівники?

III. Складіть усно речення за одним із зображень, використавши кілька дібраних прислівників.

Прислівники й співзвучні слова інших частин мови

Прислівники й співзвучні (омонімічні) слова інших частин мови розпізнаємо в контексті (за лексичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю). ПОРІВНЯЙМО:

341. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, до якої частини мови належить кожне виділене слово. Розберіть ці слова за будовою.

1. Вечорами корисно бігати, щоб бути в гарній фізичній формі (З довідника). 2. Я сумую за нашими затишними вечорами, за вашими посмішками (З довідника). 3. Добре слово й кішці приємне (Нар. творчість). 4. У гостях добре, а дома краще (Нар. творчість). 5. Слідом за літом і за весною я тебе покличу за собою! (А. Щапов). 6. Хто літом спеки боїться, той зимою не має, чим гріться (Нар. творчість).

342. КОЛО ДУМОК. Коли слова вечором і ранком мають закінчення, а коли - ні? Відповідь обґрунтуйте.

343. І. Прочитайте речення. Знайдіть авторські неологізми. Що автори / авторки хотіли передати цими словами? Визначте, якими частинами мови є ці слова та як їх утворено.

1. Було нам важко і було нам зле. І західно, і східно. Було безвихідно. Але нам не було негідно (Л. Костенко). 2. Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). 3. День догоряв хризантемно, айстрово (І. Коваленко). 4. Життя проходить безподійно, так заметільно, сніговійно (І. Коваленко). 5. І джмелино, і бджолино урочисто хор співа, і якась мала пташина промовля святі слова (І. Коваленко). 6. А веселка проста і велична сонцебарвно із хмар вироста (П. Перебийніс).

II. Спишіть останнє речення. Підкресліть члени речення.

III. Спробуйте утворити нові прислівники від наявних у мові слів. Складіть з одним із цих прислівників речення або віршовані рядки.

344. І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

ЗОРЯНА НІЧ

Село зачароване зоряним небом хороше синіє ро(з,с)киданими хатками. Біля тих хаток пильно дивляться на схід пот(е,и)мнілі соняшники. Дорожн(и,і)м пилом і садами пахне ніч. Спросоння заскр(е,и)пить журавель гупне біля якогось похил(е,и)ного тину росисте яблуко про(ль,лл)ється шипучим соком на траву...

Угорі загадково гнеться (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях і між його зорями тр(е,и)мтить й осипається на край землі срібний пилок... (За М. Стельмахом).