Українська мова. 7 клас. Заболотний
ЧАСТИНИ МОВИ
|
Назва частини мови |
Загальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксична роль |
На які питання відповідає |
|
Самостійні |
||||
|
Іменник |
означає предмет |
належить до певного роду, змінюємо за числами й відмінками |
найчастіше буває підметом, додатком, обставиною |
хто? що? |
|
Прикметник |
означає ознаку предмета |
змінюємо за родами, числами, відмінками |
означення, присудок |
який? чий? |
|
Числівник |
означає кількість, число, порядок предметів під час лічби |
змінюємо за відмінками; деякі — за числами й родами |
найчастіше — підмет, означення, додаток |
скільки? котрий? |
|
Займенник |
вказує на особу, предмет, ознаку, кількість |
змінюємо за відмінками; деякі — за числами й родами |
найчастіше — підмет, додаток, означення |
хто? що? який? чий? |
|
Дієслово |
означає дію предмета |
більшість змінюємо за часами, числами, деякі — за особами, родами |
найчастіше — присудок |
що робити? що зробити? |
|
Прислівник |
означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки |
не змінюємо |
найчастіше — обставина |
як? де? куди? коли? чому? яким способом? з якою метою? та ін. |
|
Назва частини мови |
Загальне значення |
Морфологічні ознаки |
Синтаксична роль |
На які питання відповідає |
|
Службові |
||||
|
Прийменник |
не мають |
не змінюємо |
не бувають членами речення |
не відповідають |
|
Сполучник |
||||
|
Частка |
||||
|
Особлива частина мови |
||||
|
Вигук |
виражає почуття, емоції |
не змінюємо |
не буває членом речення |
не відповідає |
|
ВІДМІНКИ |
|||
|
Назви відмінків |
Питання відмінків |
||
|
Іменники |
Прикметники |
Числівники |
|
|
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний |
хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на/у кому? на/у чому? — |
який? чий? якого? чийого? якому? чийому? = Н. або Р. яким? чиїм? на/у якому? на/у чийому? |
скільки? котрий? скількох? котрого? скільком? котрому? = Н. або Р. скількома? котрим? на/у скількох? на/у котрому? |


|
СТИЛІ МОВЛЕННЯ |
|||
|
Назва стилю |
Сфера використання |
Основні жанри |
Основні ознаки |
|
Розмовний |
побут |
бесіди на побутові теми, лист до близької людини |
невимушеність, жвавість бесіди; діалогічність; емоційність; просторічні слова; вияв авторського ставлення |
|
Науковий |
наука, техніка, освіта |
наукова стаття, лекція, відповідь на уроці |
чіткість, точність, послідовність, наукові терміни |
|
Художній |
художня література |
оповідання, повість, казка, вірш |
образність, емоційність |
|
Офіційно-діловий |
службові стосунки, законодавство |
заява, оголошення, наказ, закон |
офіційність, конкретність, чіткість, стислість |
|
Публіцистичний |
суспільне життя, засоби масової інформації |
виступ на зборах і мітингу, газетна стаття, звернення |
суспільно-політична лексика, логічність, піднесеність, офіційність |
ФОРМИ ДІЄСЛОВА
|
Форма |
Значення; питання, на яке відповідає |
Морфологічні ознаки |
Синтаксична роль |
Приклади |
|
Неозначена (інфінітив) |
означає дію, стан предмета узагальнено (що робити? що зробити?) |
незмінна форма |
будь-який член речення |
читати, здійснити |
|
Особова (власне дієслово) |
означає дію, стан предмета (що роблю? що зроблю? що зробив? що робитиму?) |
змінюємо за особами, числами, родами, часами, способами |
присудок |
читаю, здійснив |
|
Безособова форма на - но, - то |
означає дію, яку сприймаємо як результат, безвідносно до виконавця (що зроблено?) |
незмінна форма |
присудок |
читано, здійснено |
|
Дієприкметник |
означає ознаку предмета за дією (який? яка? яке? які?) |
змінюємо за родами, відмінками, числами |
означення, присудок |
читаний, здійснений |
|
Дієприслівник |
означає додаткову дію предмета (що роблячи? що зробивши?) |
незмінна форма |
обставина |
читаючи, здійснивши |
|
ТИПИ МОВЛЕННЯ |
||
|
Розповідь |
Опис |
Роздум |

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Музика Михайла Вербицького
Слова Павла Чубинського
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Дорогі семикласники та семикласниці!
Розмовляти українською - це стильно, сучасно й патріотично. Вільне володіння державною мовою є однією з умов отримання якісної освіти та успішної самореалізації. В українській мові відображено характер і темперамент нашого народу. Тому ви, як носії української, завжди відчуватимете свою неповторність та індивідуальність у будь-якому куточку світу.
Цього навчального року ви продовжите вивчати один із найбільших розділів мовознавства - «Морфологію». Зокрема, дізнаєтеся багато нового про дієслово, прислівник, службові частини мови та вигук. Ваші зусилля неодмінно увінчає успіх, ви відчуєте задоволення від уміння працювати з інформацією, грамотно писати та чітко висловлюватися.
Вивчення кожного параграфа радимо розпочинати зі вступної вправи - невеликого дослідження. Потім бажано уважно прочитати теоретичні відомості, осмислити їх, переказати своїми словами. Виконавши різноманітні тренувальні вправи, ви закріпите свої знання, а також дізнаєтеся багато цікавого про довкілля, стосунки між людьми, історію та культуру, екологічну безпеку, здоровий спосіб життя, основи фінансової грамотності, основні права та свободи людини.
Сподіваємося, що вам сподобаються завдання з позначками «Попрацюйте в парах», «Коло думок», «Поспілкуйтеся», «Ситуація». Окремі з них треба виконувати за правилами, наведеними в додатку наприкінці посібника. Також на вас чекають конкурсні завдання, пізнавальні рубрики «Культура мовлення» та «Моя сторінка».
Ви зможете взяти участь у виконанні колективних проєктів, які допоможуть поглибити знання з мови, розвинути комунікативні навички, творчі здібності. Надійними помічниками на шляху здобуття знань стануть запропоновані в посібнику малюнки, схеми, таблиці, покликання на додаткові джерела інформації.
Учімо українську! Спілкуймося українською, адже мова об’єднує, а в єдності — наша сила!
Нехай вам щастить!

Вступ. Українська мова єднає нас
1. Прочитайте висловлення та поміркуйте над поданими після них запитаннями.
* * *
Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова - це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна й мисленнєва діяльність народу (Олесь Гончар).
* * *
Мово наша! Дзвонкова кринице на середньохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь із магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така (К. Мотрич).
* * *
У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його цвіт і зав’язь. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати всесвіт, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Без мови не може існувати й розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності (З тексту «Диктанту єдності»).

* * *
Збирай, як діаманти, ті слова.
Твого народу в них душа жива.
С. Черкасенко
Поміркуймо
• Як ви розумієте слова відомого мовознавця Івана Вихованця: «Упродовж віків народ творив і шліфував свою мову...»!
• Що, на вашу думку, об’єднує українців? Для чого потрібна єдність і згуртованість народу?
• Чому мову називають найбільшим скарбом народу? Як зберегти цей скарб?
• Чому державна мова є важливою для існування держави?
Сьогодні українська мова скрізь: у закладах освіти, в органах влади, на вулиці, у магазинах, на телебаченні, у соціальних мережах. Вона має статус державної в Україні, а тому є однією з основ існування нашої держави.
Мова завжди єднала українців у всьому світі, а з початком війни проти України ще більше згуртувала наш народ для подолання труднощів і здобуття перемоги. Весь цивілізований світ сприймає українську як мову сміливих, волелюбних та нескорених. Вона - той скарб, який треба шанувати, берегти й збагачувати.
Українська мова єднає український народ і робить нас сильною європейською державою.
2. Розгляньте постери, створені за матеріалами відкритих джерел інтернету. Обміняйтеся міркуваннями щодо змісту цих повідомлень. Доповніть «Словник єднання» власними прикладами. Добирайте нові слова впродовж навчального року.



О. Павлова. Коміксовий персонаж Кіт Інжир
3. Чи добре ви знаєте українську мову? Сканувавши QR-код або перейшовши за посиланням, проведіть у класі вікторину «Дивослово». За бажанням можете скласти свою вікторину за поданим зразком.

https://cutt.ly/AwLINW4X
4. І. Прочитайте текст і передайте його зміст 2-3 реченнями. Чому саме буква ї стала символом спротиву українців?
«Ї» БІЛЬШЕ, НІЖ ЛІТЕРА
Тринадцята літера українського алфавіту давно стала чимось більшим, ніж мовна одиниця. Сучасні українці, маркуючи нею одяг чи вуличні об’єкти, окреслюють так свою ідентичність і самобутність.
У 2013 році в Рівному навіть поставили пам’ятник літері ї до Міжнародного дня рідної мови. А в Тернополі започаткували мистецький фестиваль, названий цією буквою.
За останні роки «ї» стала особливим символом спротиву українців. Символом, за яким миттєво видно «своїх». Під час тимчасової окупації Херсона мешканці підпільно, ризикуючи життям, створювали графіті з літерою ї. Такі графіті можна було побачити і в Маріуполі на пам’ятнику Тарасові Шевченку, і в Криму.
Навіть слово «Україна» неможливе без «ї» (За матеріалами https: //ukrainer.net).
II. Як ви розумієте вислів «ОТОЧИ СЕБЕ УКРАЇНСЬКОЮ»? Поясніть, як кожен із нас може створити чи розширити для себе українськомовний простір.