Українська мова. 5 клас. Заболотний

§ 39. Речення, його граматична основа

Про підмет і присудок як головні члени речення та про речення з одним головним членом

ПРИГАДАЙМО. 1. На які питання відповідають іменники та дієслова? 2. Які є відмінки іменників?

390. А. Зіставте два перші речення. Яку думку виражає кожне з них?

1 Почав накрапати дощ.

2 Задощило.

3 Дощ накрапати.

Б. Чи можна запис у третьому рядку вважати реченням? Чому?

В. Зробіть висновок про основні ознаки речення.

Поняття про речення

Найменшою одиницею людського спілкування є речення.

Речення — це одне або кілька слів, якими виражаємо відносно закінчену думку. НАПРИКЛАД: Будуть сонячні весни усміхатися людям (Д. Луценко).

Інтонація та зв’язок слів

В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. Одне речення від іншого відділяємо паузою.

Слова в реченні поєднуємо за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень і службових слів (прийменників, сполучників).

ПОРІВНЯЙМО: Посіяти, трава, футбольний, поле. - Посіяли траву на футбольному полі.

391. I. Прочитайте. Чи легко вам було сприйняти інформацію? Що потрібно зробити, щоб полегшити читання та розуміння?

Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку дуба, а тут дупло далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому, швиденько почистили затишно стало, сухо невдовзі бджоли обжилися, меду наносили довго їм дупло за вулика правило (За А. Давидовим).

II. Поділіть текст на речення і запишіть. Зачитайте вголос, відділяючи одне речення від іншого паузою.

III. Знайдіть у тексті спільнокореневі слова. Визначте в них корені.

392. I. Відновіть прислів’я, розташувавши слова в потрібній послідовності. Відновлені прислів’я запишіть, усно поясніть їхнє значення.

1. Криниці, водиці, схочеш, бо, не брудни.

2. Вчасно, будеш, рясно, посієш, хліб, мати.

3. Ластівка, весни, не робить, одна.

4. Кататися, возити, люби, возити, любиш, й, саночки́.

II. Поясніть на прикладі одного з прислів’їв, що слова в реченні поєднано за змістом і граматично.

III. Змоделюйте усно ситуацію, за якої можна використати одне з прислів’їв (на вибір).

Граматична основа

Кожне речення має граматичну основу, до якої входять підмет і присудок. Підмет і присудок є головними членами речення.

Підмет

Підмет — це головний член речення, що називає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? що?.

Присудок

Присудок — це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку, приписувану підмету, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?.

У реченні присудок найчастіше виражено дієсловом, рідше — прикметником або іменником. НАПРИКЛАД:

Зверніть увагу!

393. І. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи.

1. Туристи в Карпатах насолоджуються гірськими пейзажами. 2. Досвідчені господині лісові ягоди перетирають із цукром або висушують. 3. Узимку рибалки прорубують на річках невеликі ополонки. 4. Лікарські трави збирають у період цвітіння рослин. 5. Пасічники взимку накривають вулики снігом для зберігання тепла.

Граматичні основи

II. Визначте, якою частиною мови виражено підмет і присудок у кожному реченні.

394. Розгляньте фото Софійського собору в місті Києві. Чим вас найбільше захоплює ця пам’ятка архітектури? Складіть і запишіть три речення, використавши деякі із запропонованих словосполучень. Підкресліть граматичні основи.

Софійський собор, м. Київ

Пам’ятка архітектури, Софійський собор, окраса Києва, золоті бані, давній Київ, дзвони Софії, подих століть.

395. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чому ви порадили б своїм друзям і знайомим обов’язково відвідати Київ?

396. Доведіть, що подані речення мають один головний член. Доберіть до цих речень синонімічні, щоб виділені слова стали підметами. Запишіть речення парами, підкресліть граматичні основи.

1. Пахло скошеною травою. 2. З моря повіяло холодом. 3. Дороги залило дощем. 4. Пахне зеленим барвінком.

397. I. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання.

1. І ось уп(е,и)ріщив дощ, зашумів над полями, над пасікою (В. Приходько). 2. На протилежному боці долини чорнів бе(с,з)листий ліс (В. Малик). 3. І древні села перами тополь скорописом листи у літо пишуть (М. Боровко). 4. Багряне сонце сутін(н)ю лісною у просвіт хмар показує кіно (Л. Костенко). 5. Прил(е,и)тіли ластів(’)ята, сіли край віконця...

II. Підкресліть головні члени речення.

III. Доберіть синоніми до виділеного слова. Скористайтеся за потреби словником синонімів.

398. Виберіть з поданих дієслів-присудків ті, якими можна заповнити пропуски в реченнях. Ви можете використати кожен із присудків лише один раз. Обґрунтуйте свій вибір.

гупають / спускаються / рясніють

1. На бур’янах ... блискучими діамантами краплі нічного дощу (С. Васильченко).

2. Міріади сніжинок тихо ... на білі шляхи, двори, покрівлі (В. Думанський).

3. Так гарно слухати симфонію літа, коли в садку ... ранні яблука (В. Думанський).

399. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Хтось із вас має виписати речення з одним головним членом, а хтось - із двома. Підкресліть граматичні основи. Обміняйтеся зошитами й перевірте правильність виконання.

1. Велике дерево поволі росте. 2. З порожнього відра води не черпай. 3. Гарними розмовами гостей не наситиш. 4. Гречана каша сама себе хвалить. 5. Без першої ластівки весна не приходить. 6. Пам’ятатимеш до нових віників (Нар. творчість).

400. Складіть усно розповідь (казку, оповідання) про соняшник за поданими граматичними основами.

Видніється квітка. Спить соняшник. Сходить зірниця. Пелюстки тремтять. Соняшник чекає, радіє. Сонце піднімається, пливе. Соняшник повертає. Сонце заходить. Квітка усміхається.

401. I. Прочитайте текст. Яку основну інформацію автор хотів передати в останньому реченні?

ПІДКОРЕННЯ ГОВЕРЛИ

Щоліта в Карпати приїжджають туристи. Вони підкорюють Говерлу.

У горах часто дмуть холодні вітри. Різкі зміни погоди відбуваються протягом кількох годин. Із травня до вересня температура інколи опускається до нуля градусів. Тому мандрівники беруть із собою накидки від дощу, вітрозахисні куртки. А також запасаються терпінням і гарним настроєм.