Українська література. 6 клас. Заболотний

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Народні календарно-обрядові пісні

Десятки століть тому, як і сьогодні, життя людини залежало від її праці, особливо праці біля землі.

Щоб мати добрий урожай, аграрії ХХІ століття можуть скористатись офіційним прогнозом погоди, отриманим за допомогою космічних супутників, внести в ґрунт мінеральні добрива, уберегти посіви від шкідників завдяки сучасним засобам захисту, застосувати штучний полив ланів. Наші ж давні предки повністю залежали від сил природи, тому саме ці сили вони обожнювали, намагалися задобрити, виконуючи різні обряди й магічні дійства.

• Як ви думаєте, коли люди виконують разом якусь фізичну роботу і співають, то їм справді легше працювати?

• Які ви знаєте стародавні народні обряди, що дійшли до нашого часу?

Прочитавши календарно-обрядові пісні, ви дізнаєтеся, як за допомогою слова й обрядів наші предки намагалися відвести злих духів, знайти подружню пару, умовити сонце, грім, дощ не зашкодити врожаю на полі.

Календарно-обрядові пісні - це пісні, які виконували наші предки під час народних свят і обрядів відповідно до календаря. Це найдавніші твори, тому що вони пов’язані з традиціями, без яких люди не могли уявити свого життя в будь-яку пору року.

Щоб задобрити сили природи та богів, люди виконували різні магічні дії - обряди, супроводжуючи їх танцями й піснями. Найдавніші звичаї та обряди успадковано ще від слов’янських племен, які були язичниками й вірували в Ярила, Сварога, Дажбога та інших богів. Після хрещення Київської Русі до стародавніх обрядів додали християнські риси.

Календарні обряди поділено на чотири основні цикли залежно від пори року: зимовий, весняний, літній та осінній. Закріплені звичаями дії повторювали з року в рік. Наприклад, після завершення польових робіт віддячували ниві за щедрий урожай духмяним калачем і величальними піснями; на Новий рік житом і пшеницею засівали долівку в хаті та щедрували, бажаючи у такий спосіб довгого життя господарям; на Стрітення - день першої зустрічі зими з літом - дівчата співали веснянки й водили коло, що символізувало сонце, нестримний рух погоди до тепла. Люди вірили, що весна буде щедрою, якщо її шанувати, співати їй хвалу, закликати її.

Нині багато стародавніх обрядів поступово відійшло в минуле, проте окремі їхні елементи використовують і сьогодні під час різноманітних святкувань.

Головна мета народних календарно-обрядових пісень - забезпечити добробут родини, щасливий шлюб, плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і вплинути на нього. Ці пісні мають ознаки величальності: прославляння благодатного сонця, ранньої весни, щедрої ниви, працьовитих господині й господаря.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Які різновиди календарно-обрядових пісень зашифровано в ребусах? До якого циклу належить кожен із них?

2. Які народні пісні називаємо календарно-обрядовими?

3. Виконання кожної календарно-обрядової пісні залежало від

  • А історичної події
  • Б пори року
  • В народження дитини
  • Г будівництва хати

АНАЛІЗУЄМО

4. Чому календарно-обрядові пісні вважають величальними?

МІРКУЄМО

5. Життя людей у давні часи багато в чому залежало від прихильності матінки-природи. Як це вплинуло на пісенну творчість українського народу?

6. Чи потрібно, на вашу думку, зберегти народні пісні й передати їх наступним поколінням? Чому?

Календарно-обрядові пісні весняного циклу

У далекі часи люди сприймали прихід весни як боротьбу двох сил - холоду й тепла. Для того, щоб допомогти весні подолати зиму, топили в річці солом’яне опудало зими або спалювали його, носили вулицями зображення сонця. Дівчата випікали печиво у вигляді жайворонків, а діти роздавали його односельцям, співаючи:

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати -

Зиму проводжати!

Весну зустрічали радісно, з піснями, хороводами, іграми. В іграх і хороводах імітували рухи, характерні для трудової діяльності: засівання поля, збирання врожаю, обмолот тощо.

До календарно-обрядових пісень весняного циклу належать веснянки. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай. Деякі веснянки присвячено птахам, адже, за народними уявленнями, саме вони приносять на своїх крилах весну.

Іван Гончар. Гаївки біля церкви (1970-ті рр.). Із фондів Музею Івана Гончара

Різновидом веснянок є гаївки. Їх виконували тільки під час Великодня. Було багато різних гаївок: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат. За допомогою пісень люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося.

Веснянки й сьогодні звеселяють людей, пробуджують у їхніх душах красу й оптимізм. Це дорогоцінний скарб ранньої культури наших прапрадідів.

Серед найвідоміших веснянок є такі: «Ой весна, весна - днем красна», «А ми просо сіяли, сіяли», «Ой кувала зозуленька», «Подоляночка», «Благослови, мати».

ОЙ BECНA, BECНA - ДНЕМ КРАСНА

- Ой весна, весна - днем красна,

Що ж ти, весно, принесла?

- Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку,

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця,

I усякая пашниця.

- Ой весна, весна, ти красна,

Що ти, весно красна, нам принесла?

- Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко,

Ще й зеленую травицю,

I холодную водицю.

Принесла я вам ягнятко

Ще й маленькеє телятко.

Альфонс Муха. Весна (1896)

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Календарно-обрядові пісні багаті на художні засоби: метафори, епітети, порівняння, персоніфікації.

Пригадаймо, що персоніфікація (уособлення) - це надання явищам природи, неживим предметам ознак живої істоти. Наприклад, весну уявляли в образі вродливої дівчини у вінку й стрічках.

Часто в цих піснях також використовують анафору й повтори.

Повтор - це повторення однакових звуків, слів, рядків, фраз у художньому творі. Повтор використовують для того, щоб звернути увагу слухачів (читачів), увиразнити думку, посилити емоційність, підкреслити мелодійність і ритмічність пісні чи вірша. Наприклад:

Вам новини принесу, принесу:

Зеленіє літечко, літечко

Й хрещатий барвіночок, барвіночок,

Старим дідам сіяння, сіяння,

Чоловікам орання, орання,

Молодицям гречку жать, гречку жать,

Вам, молодим, погулять, погулять.

(Веснянка)

Анафора - це різновид повторів, зокрема це однаковий початок кількох рядків або кількох куплетів у художньому творі. Анафору використовують для того, щоб підкреслити важливу думку. Вона надає твору емоційності й значно підвищує його виразність. Наприклад:

Ой кувала зозуленька,

Сівши на лелії,

Співай, співай, товаришко, -

Минає неділя.

Ой кувала зозуленька,

Сівши на барвінок,

Співай, співай, товаришко, -

Минув понеділок.

(Веснянка)

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Які пісні називаємо веснянками?

2. Розшифруйте назву художнього засобу. Поясніть, що він означає.

3. В уривку з народної пісні

Та орав мужик край дороги.

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Край дороги!

Та воли в його круторогі.

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Круторогі!

основним художнім засобом є

  • А гіпербола
  • Б порівняння
  • В повтори
  • Г персоніфікація

АНАЛІЗУЄМО

4. Між ким відбувається діалог у пісні «Ой весна, весна - днем красна»?

5. Що саме весна принесла людям? Як про це сказано в пісні?

6. Хтось із вас із веснянки «Ой весна, весна - днем красна» має виписати епітети, а хтось - пестливі слова. Обміняйтеся зошитами й перевірте одне в одного правильність виконання. Поясніть роль цих слів у пісні.

7. Знайдіть у веснянці «Ой весна, весна - днем красна» анафори й інші повтори. Поясніть, для чого ці художні засоби використано в пісні.

МІРКУЄМО

8. Як ви думаєте, веснянки були просто розважальними піснями чи посідали важливе місце в обрядових дійствах українців-хліборобів? Поясніть свою відповідь.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

9. Розгляньте картину Альфонса Мухи (с. 11), на якій весна постає в образі вродливої дівчини. Доведіть, що художник вдало використав персоніфікацію. А якою ви уявляєте весну в народній пісні «Ой весна, весна - днем красна»? Намалюйте ілюстрацію до цього твору (за бажанням).

10. Уважно прочитайте веснянку «Мак» і здогадайтеся, які рухи можуть виконувати гравці після кожного запитання. Проведіть колективно гру «Мак»: хтось із вас читає запитання, а всі інші разом відповідають, показуючи відповідні рухи.

МАК

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як мак сіють?

Ось так, ось так, ось так сіють мак!

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як росте мак?

Ось так, ось так, ось так росте мак!

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як рвуть мак?

Ось так, ось так, ось так рвуть мак!

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як їдять мак?

Ось так, ось так, ось так їдять мак!