Українська література. 5 клас. Заболотний

Народні перекази

Перекази виникли й розвивалися разом із людиною та її мовою. Вони допомагали пізнавати світ, передавати знання від покоління до покоління, виховували мужність, учили любити й захищати рідну землю.

Найбільше до наших днів дійшло переказів про славних запорожців, їхні подвиги. А ще є перекази про кріпаччину, про Устима Кармалюка, Семена Палія, Олексу Довбуша тощо. За змістом перекази близькі до легенд. Але якщо в легендах є фантастичні, неймовірні, вигадані елементи, то в переказах їх майже немає. Перекази більше наближені до реального життя, минуле в них завжди подане правдоподібно. Тому їх можна вважати виявом історичної пам’яті народу.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Народний переказ - це усне оповідання про історичні події та їхніх героїв.

АНАЛІЗУЄМО

  • 1. Чим народний переказ близький до легенди й у чому полягає відмінність між ними?

МІРКУЄМО

  • 2. Чому перекази можна вважати виявом історичної пам’яті народу?

ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІ

ПЕРЕКАЗ

Запорожці, як підмовлять, було, до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини1, то перше пробують, чи годиться бути запорожцем. Ото звелять йому варити кашу:

1 Гетьманщина - тут: територія, окрім Запорозької Січі, підвладна не кошовому отаману, як Січ, а гетьману всієї України.

- Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла. А ми підем косить. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган2 і клич нас, а ми почуємо та й прийдемо.

2 Курган - висока степова могила, з якої все навкруги далеко видно.

От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де там їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати. А вони й чують, та не озиваються. Він гукає-гукає та й давай плакати:

- От занесла мене нечиста сила між ції запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові та при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть і битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя головонько! Чого мене понесло між ції запорожці?

То вони, лежачи в траві, вислухають усе та й кажуть:

- Ні. Це не наш!

А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коня і грошей на дорогу та й скажуть:

- Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба.

А як же котрий удасться розторопний і догадливий, то, вийшовши на могилу, кликне разів зо два:

- Гей, панове молодці! Ідіть кашу їсти!

Та як не озиваються, то він:

- Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я й сам їсти. - Та ще перед відходом ударить на могилі гопака: «Ой тут мені погуляти на просторі!» Та, затягнувши на весь степ козацьку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу.

То запорожці, лежачи в траві, і кажуть:

- Оце наш!

Та, побравши коси, ідуть до куреня.

А він:

- Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж охрип; та щоб каша не перекипіла, то я почав сам їсти.

То запорожці поглянуть один на одного та й скажуть йому:

- Ну, джуро1, уставай! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти рівний нам козак.

1 Джура - зброєносець у козацької старшини.

І приймають у товариство.

ПЕРЕВІРЯЄМО

  • 1. Для кого запорожці влаштовували випробування?
  • 2. Як називали молодого хлопця-зброєносця в козацькій старшині?
  • 3. Як запорожці випроводжали хлопця, який не пройшов випробування?

АНАЛІЗУЄМО

4. Яке випробування новобранцям влаштовували на Січі?

5. Чому, на вашу думку, не пройшов випробування перший хлопець? Чи міг би він стати справжнім козаком?

6. Як характеризує запорожців спосіб, яким випроводжали хлопця, що не пройшов випробування?

7. Порівняйте поведінку першого й другого хлопців під час випробування. Чия поведінка вам більше імпонує? Відповідь поясніть.

8. Спираючись на зміст переказу, назвіть риси характеру (особливості вдачі), які повинен був виявити майбутній козак, виконуючи завдання приготувати кашу. Оберіть два слова (сполучення слів) з-поміж запропонованих.

відважність, кмітливість, хоробрість, почуття гумору, мужність

9. Мистецька хвилинка. Розгляньте картину Дмитра Скорейка «Герої не вмирають». Доведіть, що художник має на увазі не лише славних запорожців, а й героїв наших днів.

Дмитро Скорейко. Герої не вмирають (2014)

МІРКУЄМО

  • 10. Чому, на вашу думку, запорожці не приймали до себе всіх, хто хотів бути з ними, а влаштовували випробування? Чи змогли би ви пройти таку перевірку?
  • 11. Чи цінують нині якості, що були властиві запорожцям? Якщо так, то які саме?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

  • 12. Виберіть свій варіант завдання.

Варіант А. Уявіть себе актором театру чи кіно. Прочитайте спочатку виразно слова першого хлопця, а потім - другого, коли той кликав запорожців їсти кашу. Передайте правильно інтонацією, мімікою, жестами почуття героїв у той момент.

Варіант Б. Уявіть себе режисеркою/режисером театру чи кіно. Ви маєте обрати актора на головну роль у вашій майбутній виставі (вашому майбутньому фільмі) про козаків. Оцініть гру ваших однокласників і оберіть того, хто найкраще, на вашу думку, впорався з конкурсним завданням. Свій вибір обґрунтуйте.

ПРО ЗАПОРОЖЦІВ

ПЕРЕКАЗ

Які богатирі були - земля не держала! В одного запорожця сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме він їх у руки та розправить одного туди, а другого сюди, то в двері не влізе. Запорожці на дванадцяти мовах уміли говорити. З води могли сухими виходити. Коли треба, уміли на людей і сон насилати, і туман напускати. Вони мали в себе такі дзеркала, що, дивлячись у них, на тисячу кілометрів бачили, що у світі робиться. Як куди в похід, то візьме в руки люстерко, подивиться в нього та й каже:

- Туди не йдемо, бо там вороги, і туди не йдемо, бо там турки або татари заходять, а сюди йдемо, бо тут нікого нема.

Стануть на горі, а навпроти них дванадцять полків ворожі отамани виведуть. Так полки самі себе переб’ють, а запорожцям байдуже, стоять і сміються.

А це все від того, що вони розумним народом були. На своїй землі їх ніхто не міг перемогти. Вони, як куди їхати збиралися, то землі в чоботи понасипають та й завжди певні, що на своїй землі стоять.

ПЕРЕВІРЯЄМО

  • 1. Як допомагали козакам чарівні дзеркала?

АНАЛІЗУЄМО

  • 2. Перечитайте перший абзац твору. Яку особливість зображення козаків у фольклорних творах ви тут помітили?
  • 3. Як саме козаки використовували свою хитрість і вміння чаклувати?
  • 4. Як ви розумієте рядки: «На своїй землі їх ніхто не міг перемогти»? До якої хитрості вдавалися козаки, щоб завжди стояти на своїй землі?
  • 5. Мистецька хвилинка. Розгляньте картину українського художника Віктора Полтавця «Герць». Поясніть її назву. Детально опишіть запорожців, які викликають ворога на одноосібний бій перед загальною битвою, щоб випробувати ворога і роздивитися тим часом його стан.

Віктор Полтавець. Герць

МІРКУЄМО

  • 6. На основі останнього абзацу поясніть, як невідомий автор/авторка ставиться до козаків: схвально, нейтрально, осудливо, із захопленням. Чому саме так?
  • 7. Для чого, на вашу думку, народ переказував з уст в уста твір «Про запорожців»?

ЯК СІРКО ПЕРЕМІГ ТАТАР

ПЕРЕКАЗ

Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка1. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а для православних християн2 був дуже добрий і милостивий.

1 Сірко - Іван Сірко, прославлений у піснях, переказах і легендах багаторічний кошовий отаман Запорозької Січі; здобув 65 великих перемог, а програв тільки дві битви.

2 Православні християни - тут: українці, мирні жителі козацьких сіл і окремих зимівників-хуторів багатих господарів у степах навколо Запорозької Січі.

Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари довідалися про те та одразу й напали на Січ і почали там хазяйнувати: усіх православних християн забрали та й повели в полон. А вони, бідні, не хочуть іти та плачуть і ридають так, що аж земля стогне. А татари нагайками їх підганяють. Як ось прочув про те кошовий Сірко. Зараз зібрав своїх козаків - та в погоню за татарами: визволяти православних людей. Та летить, як птиця. Добіг близько до татар; бачить, що їх дуже багато, а козаків дуже мало - і давай хитрувати. Спинив свого коня і крикнув до козаків:

- А стійте, братця! Підождіть, не ворушіться!

Зіскочив з коня, дав його другому козакові, а сам кувирдь1 - та й зробився хортом2 і побіг до татар. Татари бачать: хорт, красивий такий! Сподобався він їм. Узяли вони його, нагодували. Але як стали ті татари відпочивати, то той хорт поробив їм так, що вони всі поснули. Тоді він назад до козаків та знову кувирдь - і зробився чоловіком3! Кинувся тоді з козаками до татар, усіх їх вирубав, а християн повернув назад. Вони дуже дякували Сіркові й пішли собі щасливо додому. А Сірко зі своїми козаками став гуляти степом, як і раніше.

1 Кувирдь - тут: перекотився через голову.

2 Хорт - порода мисливських собак.

3 Чоловіком - тут: людиною.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Яким був Сірко для ворогів? А для православних християн?

АНАЛІЗУЄМО

2. На основі переказу розкажіть, як простий народ ставився до Сірка. Знайдіть відповідні рядки в тексті.

3. Якого моменту вичікували татари, щоб напасти на Січ? Чому?

4. Як Сіркові вдалося перехитрити татар?

5. Скориставшись довідковими джерелами, поясніть, що означають такі слова: «А Сірко зі своїми козаками став гуляти степом».

6. Мистецька хвилинка. Розгляньте репродукцію картини сучасної художниці Наталі Павлусенко «Кошовий отаман Іван Сірко». Опишіть славного січового кошового отамана (вік, врода, одяг, погляд, постава тощо). Яку роль відіграє шабля на цій картині? Про що вона свідчить?

Наталя Павлусенко. Кошовий отаман Іван Сірко (2020)

7. Розшифруйте ребус зі с. 26. Визначте, хто найчастіше є героєм народних переказів. Поясніть чому.

Для додаткового читання. Перекази: «Запорожці в урочищі Сагайдачному», «Звідки пішло прізвище Богдана Хмельницького», «Олекса Довбуш», «Козацьке житло», «Ой Морозе, Морозенку».