Українська література. 5 клас. Заболотний

Олександр Олесь

(1878-1944)

У п’ятому класі ви вже познайомилися з письменником Олександром Олесем, вивчали його віршовану казку-п’єсу «Микита Кожум’яка». А тепер прочитаємо віршовані оповіді митця з книжки «Княжа Україна», яку автор назвав поемою. Ця художня перлина ще раз доводить, що в українській літературі - величезне розмаїття творів на історичну тематику: літописи й перекази, пісні й вірші, балади й казки, п’єси й поеми, оповідання і повісті... До речі, книжку «Княжа Україна» було створено на основі літописних даних.

Тож перенесімося знову в сиву давнину, але цього разу - на крилах поетичного слова Олександра Олеся.

КНЯЖА УКРАЇНА

(Уривки)

Заспів

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою попливло.

Перед вами стародавні

Пройдуть хвилями часи,

Із могил до вас озвуться

Наших предків голоси.

Наших предків, що блукали

По страховищах-лісах,

Що з природою змагались

Тільки з вірою в серцях.

Віктор Крижанівський. Дажбог

Ах, тоді була живою

Вся природа навкруги

І людину оточали

Духи - друзі й вороги.

У часи ті Бог великий

Не ховавсь в небесній млі,

А усі боги родились

І вмирали на землі.

Рано вдосвіта на сході

Прокидавсь ясний Дажбог1

І ходив-блукав до ночі

Синім степом без дорог.

1 Дажбог - бог Сонця, денного світла і добра.

По зелених пишних луках

Волос2 пас овець гладких,

Грів їх вовною м’якою,

Одганяв вовків від них.

2 Волос (Велес) - бог худоби.

Над дрімучими лісами,

По пустелі степовій

Бог Стрибог3 літав на крилах,

Грав на кобзі золотій.

3 Стрибог - бог вітрів.

Бог Перун4 на чорних хмарах

Вічно землю об’їздив,

Часом плакав, як дитина,

Часом сурмами будив.

4 Перун - бог грому і блискавки.

Часом гнівом його серце

Наливалось, як огнем:

Левом він ревів з-під неба

І погрожував мечем.

А в річках жили русалки,

Хапуни-водяники,

Лісовик свистав у лісі,

І сміялися мавки.

Віктор Крижанівський. Перун

Треба добре було знати

Душі всіх богів земних,

То коритись, то змагатись,

То просити ласки в них.

І змагалася людина,

І вперед невпинно йшла,

Де ясним промінням-цвітом

Дивна папороть цвіла...

...Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам, як на горах

Славний Київ наш постав,

Як він жив і розвивався,

Як столицею він став.

Хто й коли у ньому княжив

І в який ходив поход,

Хто боровсь за Україну,

За державність, за народ.

Розкажу вам, як боролись

Наші прадіди колись,

Як за щастя України

Ріки крові розлились.

Розкажу, чому і досі

Чути стогони її

І чому так довго в хмарах

Сонце рідної землі...

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. У тексті згадано всіх названих нижче богів, ОКРІМ

  • А Дажбога
  • Б Нептуна
  • В Перуна
  • Г Стрибога

2. У рядках «Як за щастя України // Ріки крові розлились» використано

  • А метафору
  • Б епітет
  • В порівняння
  • Г гіперболу

АНАЛІЗУЄМО

  • 3. Що означає назва «Заспів»? Прочитайте початок цієї частини. Чому автор обрав саме такий початок?
  • 4. Якою в тексті постає природа України?
  • 5. Чому автор багато уваги приділяє згадкам про різних богів? Із чого можна дізнатися, що в уривку йдеться про язичництво?
  • 6. Як ви розумієте слова з тексту «...так довго в хмарах// Сонце рідної землі»?
  • 7. Про що саме автор розкаже далі в книжці «Княжа Україна»? Чому вона має саме таку назву?

Україна в старовину

(Скорочено)

Ліс густий, дрімучий, темний,

Споконвічний ліс росте,

Не проб’ється навіть сонце

Крізь гілля його густе.

Велетенські граби, вільхи,

Сосни, явори, дуби

Раз в століття полягають

Після віку боротьби.

Де родились, там вмирають,

Обертаються у тлінь,

На могилах виростає

Ряд наступних поколінь.

Андрій Шишкін. Велес (2014)

По лісах шумлять потоки,

Смарагдові від трави,

Розпливаючись то в багна,

То в озера, то в стави.

По річках, озерах, багнах

Вічний галас, вічний спів,

Крик гусей, качок і чапель,

Зойк чайок і журавлів.

По лісах блукали кози,

Тури, олені, вовки,

Кабани, ведмеді, лосі,

Рисі, зубри, борсуки.

Не стихав до ночі галас,

Дикий рев і ніжний спів...

Все кругом жило, змагалось,

Ліс дивився і шумів.

По лісах дрімучих, темних,

З луком пращур наш ішов,

З рисем, лосем і ведмедем

Він боровся і боров.

Андрій Шишкін. Стрибог - господар вітрів (2014)

Здобував він теплі хутра,

М’ясо, шкуру на свій дах,

Часом сам роздертий падав

З серцем звіря у руках...

А на півдні за лісами

Колихалось море трав:

То над степом буйний вітер

На шовкових струнах грав.

Степ широкий, степ безмежний,

Де початок, де твій край?!

Коли сам Стрибог не знає -

У Дажбога поспитай.

В день ясний горіло сонце,

Нерухомо вітер спав,

Нерухомо в мертвій тиші

Степ незайманий стояв.

В бурю він шумів, як море,

І ховався в сизій млі,

Полохливо буйні трави

Припадали до землі.

А зимою умирав він,

Спав під килимом снігів...

Тихо, пусто... Тільки чути

Десь сумне виття вовків.

На лісах дрімучих, темних,

На незайманих степах

Спочивала Україна

В золотих, дитячих снах.

АНАЛІЗУЄМО

  • 1. Якою бачить поет Україну в старовину?
  • 2. Знайдіть і зачитайте рядки, у яких змальовано ліс, степ, море. Якими ви їх побачили?
  • 3. Робота в парах. Випишіть у зошит хтось один/одна 5-7 словосполучень «іменник + прикметник», а другий/друга - «прикметник + іменник». Чи помітили ви у своїх записах епітети? Обміняйтеся спостереженнями.
  • 4. Робота в групах. Випишіть у зошит групами назви: 1) рослин; 2) тварин. Доведіть, що у творі розповідається саме про територію, на якій розташована сучасна Україна.

МІРКУЄМО

  • 5. Як, на ваш погляд, поет ставився до наших предків?
  • 6. Мистецька хвилинка. Роздивіться ілюстрації до уривків «Заспів» та «Україна в старовину». Подумайте, чи поезії Олександра Олеся співзвучні за настроєм та уявленнями стародавніх українців про світ із художніми роботами Віктора Крижанівського й Андрія Шишкіна. Поясніть свою думку.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

  • 7. Складіть усно на основі уривка «Україна в старовину» прозовий опис (4-6 речень) на тему «Ліс у старовину».

Похід на Царгород

(Скорочено)

Геть за морем українським,

Понад склом Босфорських вод

Дивні вежі і палати

Розкидає Царгород.

І з усіх країн до його

Ллється хвилями народ.

Наші теж торгові люди

Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців

І тримає їх в руці.

«Хоч не їдь! Одурить, скривдить!» -

Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий,

Став збиратися в поход:

Хоче він до України

Прилучати Царгород.

І укрили Чорне море

Українські байдаки,

Розгорнулися вітрила,

Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе,

Мов лютує, що з піснями

Легковажний хтось пливе.

Так три дні пливли по морю

Без турботи, без нудьги.

Ось і вежі Царгорода,

Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,

Що летять до них орли,

І, щоб в пристань не пустити,

Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на берег

Витягати кораблі.

«Що ж, мовляв, як не по морю,

То поїдем по землі».

Юрій Логвин. Комікс «Похід князя Олега на Царгород». Журнал «Соняшник» (1991)

І, колеса приробивши,

Він вітрила розпустив.

І невидане тут сталось,

Найдивніше диво з див.

«Ой, повій, повій ти, вітре!

Швидше коней повези!!»

Зашумів-повіяв вітер,

Покотилися вози.

Вороги перелякались,

До Олега шлють послів:

«Не руйнуй нас, все дамо ми,

Що б ти, князю, не схотів!»

«Ну, гаразд. Покора ваша

Погасила в серці гнів,

І, здається, ми братами

Станем з лютих ворогів.

Царю, хай моє купецтво

Вільно ходить в Царгород,

Хай торгує і купує

Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:

Я обмежу їх число,

Щоб не більше, як півсотні

Їх нараз у місто йшло».

Цар згодився на умову,

Хрест святочно цілував.

Князь на Волоса, Перуна

І на меч присягу склав.

На воротях Царгорода

Князь Олег свій щит прибив.

На воротях Царгорода

Український щит висів.

АНАЛІЗУЄМО

  • 1. Чому князь Олег вирушив у похід на Царгород?
  • 2. Зачитайте уривок, у якому змальовано подорож морем. Які почуття у вас викликає ця картина? Яким поет описує море?
  • 3. До яких військових хитрощів удався Олег перед Царгородом? Чому?
  • 4. Які вимоги поставив князь Олег цареві? Чи домігся свого?
  • 5. Що означав український щит на воротах Царгорода?
  • 6. Визначте риси характеру Олега та його воїнів.
  • 7. Мистецька хвилинка. Знайдіть в інтернеті і прочитайте комікс Юрія Логвина «Похід князя Олега на Царгород». У чому він перегукується з розділом «Похід на Царгород» із поеми Олександра Олеся «Княжа Україна»? А що в них відмінного?

МІРКУЄМО

  • 8. Прочитайте уважно передостанню строфу. Яку інформацію доносять до нас ці рядки, зокрема щодо вірування греків і русичів на той час? Чи не суперечить ця інформація історичним фактам?

Ярослав Мудрий

(Скорочено)

Після ката Святополка,

Що замучив трьох братів,

Брат четвертий на престолі,

Ярослав розумний, сів.

Святополком окаянним

Все зруйноване було.

Бідувало бідне місто,

Бідувало і село.

І усю свою увагу

Ярослав звернув на лад.

І небавом1 Україна

Зацвіла, як пишний сад.

1 Небавом - незабаром.

І небавом знову люде

Багатіти почали,

І Дніпром човни чужинців

Знову в Київ попливли.

Фрагмент макета «Стародавній Київ» (у центрі видно Золоті ворота та Софійський собор)

Греки, німці, італійці,

Чехи, угри - всі ішли,

Купували, продавали

І у Києві жили.

Так живий, шумливий Київ

Царгородом другим став.

Як про друга, як про сина

Дбав про його Ярослав.

Оточив його валами,

Ровом, мурами обвів.

Укріпив його, оздобив

І препишний двір завів.

До палат ішли невпинно

Чужоземні посланці,

Князь сидів на пишнім троні

З грізним берлом2 у руці.

2 Берло - палиця, оздоблена коштовним камінням, знак влади.

І, допущені до князя,

Низько кланялись посли,

І до ніг дари складали,

Що з чужини принесли.

Пам’ятник Ярославу Мудрому (1983) (м. Біла Церква, засноване князем Ярославом)

І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись з Ярославом,

Побувати у дворі.

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах,

У державнім будівництві,

Владі, устрою, в судах.

Щоб не нищити народу

І народного майна,

Не хотів він воювати,

Не тягла його війна.

Він прогнав лише поляків,

І, щоб ворог тихшим став,

Він твердиню понад Сяном1 -

Ярославль свій збудував.

1 Сян - річка в Карпатах.

Та ходив на печенігів

І черкесів під Кавказ,

Що на нашу Україну

Нападали раз у раз.

Пролетіли дні короткі...

Перед смертю Ярослав

Всіх своїх синів покликав

І з любов’ю проказав:

«Вас я, діти, покидаю,

Йду я в ліпшу сторону,

Але, діти, пам’ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,

Що придбали вам батьки,

І тинятиметесь всюди,

Як вигнанці й жебраки».

АНАЛІЗУЄМО

  • 1. Як змінився Київ за князювання Ярослава Мудрого? Процитуйте відповідні рядки.
  • 2. За що поважали Ярослава Мудрого? Чому іноземні вельможі мали за честь поріднитися з Ярославом, побувати у дворі?
  • 3. Чому князь не хотів воювати? Як він налагоджував відносини з іншими країнами?
  • 4. У чому була мудрість Ярослава?
  • 5. Зачитайте заповіт Ярослава Мудрого своїм синам. На чому наголошує князь?
  • 6. Пригадайте, що ви знаєте про Ярослава Мудрого з уроків історії та української літератури (літописна оповідь на с. 145-146 цього підручника). Визначте, чи не суперечить ця інформація уривку «Ярослав Мудрий» з поеми Олександра Олеся «Княжа Україна».

МІРКУЄМО

  • 7. Чи може слугувати діяльність Ярослава Мудрого зразком для сучасних керівників держави? Чи повинні й ми з вами дослухатися до порад, які князь дав своїм синам? Чому?
  • 8. Чи актуальною є на сьогодні книжка «Княжа Україна»?
  • 9. Розгляньте ілюстрацію на с. 147, пригадайте назви літописних оповідей, героями яких є зазначені історичні особи.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

10. Уявіть, що ви берете участь у зйомках фільму «Ярослав Мудрий». Підготуйтеся до виразного читання одного з уривків:

  • 1) від слів «Степ широкий, степ безмежний...» і до кінця (із частини «Україна в старовину»);
  • 2) від слів «Вас я, діти, покидаю...» і до кінця (із частини «Ярослав Мудрий»).