Українська література. 5 клас. Заболотний

Повість минулих літ

(Уривки. У переказі Віктора Близнеця)

Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь

І були три брати: одному ім’я Кий, другому - Щек, а третьому - Хорив, а сестра в них була Либідь¹. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. Хорив - на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто. На честь старшого брата свого нарекли його Київ. Був круг міста ліс і бір великий, і ловився там усякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві.

¹ Либідь - ця назва збереглася за річкою в Києві.

Пам’ятник на честь засновників Києва

Артур Орльонов. Князь Кий на прийомі в імператора Візантії Зенона. 484 рік (фрагмент)

Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз із того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду й ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями.

Коли ж Кий повертався, то прийшов на Дунай, уподобав одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів осісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Автором літопису «Повість минулих літ» вважають

• А Тараса Шевченка
• Б Ярослава Мудрого
• В Кия
• Г Нестора

2. Кий із братами та сестрою заснували місто на річці

• А Рось
• Б Дніпро
• В Донець
• Г Дунай

3. Що таке літописи? Чому вони водночас є й історичними джерелами, і художніми творами?

АНАЛІЗУЄМО

4. Які гори в Києві названі на честь братів? Чому місто Київ має саме таку назву?

5. Як літописець обґрунтовує своє твердження про те, що Кий був не перевізником на Дніпрі, а князем?

6. Якими ви уявляєте легендарних братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь? Чи збігається ваше уявлення з тим, як зображено цих осіб на пам’ятному знаку (с. 132)?

7. Роздивіться «хмару слів». Виберіть риси, характерні для перших князів і князівни. Свою відповідь аргументуйте.

Святослав укладає мир із греками...

Направив Святослав послів до грецького царя, кажучи так:

- Хочу мати з тобою твердий мир і любов.

Цар же, почувши те, зрадів і послав йому дарів більше, як до того. Святослав узяв дари й став думати з дружиною своєю: «Якщо не укладемо миру із царем і довідається цар, що нас мало, то прийдуть греки й обложать нас у стінах міста. А руська земля далеко, печеніги з нами у війні, і хто нам допоможе? Укладемо ж мир із царем: вони ж бо присяглися платити нам данину - того й досить нам. Якщо ж перестануть нам платити данину, то знову з Русі, зібравши велике військо, підемо на Царгород».

Люба була дружині¹ ця промова Святослава. І послали найкращих мужів до грецького царя. Наступного дня, ранком, цар покликав їх і сказав:

- Хай говорять посли руські.

¹ Дружина - збройний загін, що становив військову силу князя.

І почали посли говорити, а писар записувати. І було сказано так:

- Я, Святослав, князь руський, як клявся, так і підтверджую договором цим свою клятву: хочу разом з усіма боярами та підданими мені руськими й іншими мати мир і правдиву любов з великим царем грецьким і з усіма людьми, і ніколи не буду замишляти на країну вашу, і не буду збирати війська ні на землю грецьку, ні на корсунську, ні на болгарську. І якщо хто інший замислить супроти країни вашої, то я йому буду ворогом і буду воювати з ним, як уже клявся я грецьким царям. А зо мною бояри й уся Русь, та збережемо правдивий мир! Якщо ж ми не дотримаємося чогось зі сказаного, то хай буду я і ті, хто зо мною й піді мною, хай будемо прокляті від бога, у якого віруємо, - Перуна та Волоса, бога худоби, і хай будемо жовті, як золото, і своїми мечами посічені будемо. Не сумнівайтесь у правді того, що ми сказали вам нині, і записали, і скріпили своїми печатками.

Уклавши мир із греками, Святослав замислив повернутися в Київ, бо побачив, що в нього мало дружини. І сказав собі: «Коли б хто не спокусився вбити дружину мою й мене якими-небудь хитрощами». Адже багато воїнів було вбито в боях.

І він промовив:

- Піду на Русь, приведу ще дружину. Зібрався Святослав і поплив на човнах до порогів. І сказав йому воєвода батька його Свенальд:

- Обійди, князю, пороги на конях, бо стоять коло порогів печеніги.

Та не послухав його Святослав і поплив далі човнами. А переяславці¹ послали до печенігів сказати:

- Ось іде мимо вас на Русь Святослав з невеликою дружиною, забравши в греків багато добра й полонених без ліку.

¹ Переяславці - жителі історичного міста Переяславець на Дунаї, розташованого на території сучасної Румунії і завойованого Святославом до походу на греків. Це місто стало столицею князя Святослава Ігоровича під час його походу 967-968 років проти Болгарського царства. Переяславці були проти правління Святослава.

Почувши про те, печеніги заступили пороги. І ийшов Святослав до порогів, і не можна було їх пройти, бо вже почало нести кригу. Зупинився Святослав зимувати в Білобережжі, та не стало в них харчів, і був голод великий - платили по півгривні за конячу голову. Тут перезимував Святослав.

У літо 972-го, коли настала весна, поплив Святослав через пороги. І напав на нього Куря, князь печенізький. Убили Святослава.

Свенальд же врятувався та повернувся до Києва. А всіх літ князювання Святослава було двадцять вісім.

Артур Орльонов. Княгиня Ольга з онуком Володимиром проводжає свого сина князя Святослава у військовий похід на в’ятичів. 964 рік*

ЦІКАВО ЗНАТИ

* Цю картину створено в рамках діяльності проекту «Україна Славетна» за участі провідних українських істориків і презентовано 2019 року. Подія, що зображена на картині, належить до часів становлення великої слов’янської держави з центром у м. Києві. У 964 році князь Святослав здійснив свій перший похід на землі слов’янського племені в’ятичів. В’ятичі заселяли лісисте межиріччя Оки й Волги. Пробувши в них усю зиму, Святослав домігся свого: вони перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.

АНАЛІЗУЄМО

• 1. На який крок пішов Святослав, аби не потрапити в полон до греків?
• 2. Про що саме йшлося в договорі, укладеному з греками?
• 3. Коли і як загинув Святослав?
• 4. Схарактеризуйте стисло за текстом оповіді князя Святослава (здібності, риси характеру, вчинки тощо).
• 5. Робота в парах. Складіть і поставте одне одному по одному запитанню за змістом оповіді. Дайте відповіді.
• 6. Мистецька хвилинка. Роздивіться картину на с. 134. Чи про те саме вона розповідає, що й літописна оповідь «Святослав укладає мир із греками...»? Чи, можливо, картина дає нам додаткову інформацію?

Володимир вибирає віру

У літо 986-го прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи:

- Ти, князю, мудрий та розумом тямущий, а закону не знаєш; повіруй у наш закон і поклонися Магометові.

Володимир спитав:

- Яка ж ваша віра?

- Віруємо Богу, а Магомет нас учить: не їсти свинини, не пити вина, зате після смерті, каже, можна жити в розкоші. І хто на цьому світі бідний, то буде й на тому...

Володимир слухав їх. Та ось що йому було нелюбо: не їсти свинини й заборона пити вино.

Потім прийшли іноземці з Рима й звернулися з такими словами:

- Ми прийшли від Папи Римського.

Говорить тобі Папа так: «Наша віра - світло; ми поклоняємося Богу, який сотворив небо та Землю, зорі й місяць, і всяке дихання живе. А ваші боги - то просто дерево».

Володимир спитав їх:

- У чому ж заповіт ваш?

Вони відповіли:

- Пеститися кріпко. Смиряти дух і тіло своє.

Володимир їм сказав:

- Ідіть, звідки прийшли, бо й батьки наші не прийняли цього.

Потім прибули хозарські євреї та сказали Володимирові:

- Ми чули, що приходили болгари й німці, кожен навчаючи тебе своєї віри. Німці вірують у того, кого ми розп’яли, а ми віруємо в триєдиного Бога нашого Авраама, Ісаака й Іакова.

Володимир спитав:

- Де ваша земля?

Вони ж сказали:

- Розгнівався Бог на батьків наших і розсіяв нас по всіх країнах за наші гріхи, а землю нашу віддав християнам.

Володимир на це промовив:

- Як же інших учите, коли самі відкинуті Богом і розсіяні?

Потім прислали греки до Володимира свого філософа, і той звернувся до князя з такими словами:

- Ми, греки, віруємо в Бога нашого Ісуса Христа. Він ходив по землі, проповідував Царство Небесне, а його розп’яли на хресті. Та Ісус воскрес і сказав учням своїм, що повернеться з неба на землю та буде судити живих і мертвих, кожному воздасть по заслугах його: праведникам - Царство Небесне, рай і радість без кінця, безсмертя, а грішникам - муки в пеклі й кипіння в смолі. Така буде кара тим, хто не вірить Богові нашому Ісусові Христові: будуть горіти в огні, хто не хреститься.

І, закінчивши слово своє, філософ показав Володимиру малюнок, на якому було зображено судилище Господнє й тих стовплених грішників, які бредуть у пекельний вогонь, і праведників, тих, які у веселощах духу вступають до раю.

Володимир же, зітхнувши, сказав:

- Добре тим, хто праворуч, - у раю, горе тим, хто ліворуч, - у пеклі.

Філософ промовив:

- Якщо хочеш із праведниками стати праворуч, хрестися.

Володимиру запала в серце думка ця, однак він сказав:

- Почекаю ще трохи, - бо хотів розвідати більше про всі віри.

І вручив Володимир грецькому філософові багаті дари й відпустив його з великою честю.

АНАЛІЗУЄМО

• 1. Хто і які віри пропонував князеві Володимиру? Яка віра припала йому до душі?
• 2. Схарактеризуйте стисло за текстом оповіді князя Володимира (здібності, риси характеру, вчинки тощо).
• 3. Робота в парах. Складіть та поставте одне одному по одному запитанню за змістом оповіді. Дайте відповіді.

Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам

Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів і слов’ян, прийшов до Києва й прорвався в місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі - киян, а на лівому крилі - новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалася жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулися печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти; одні, тікаючи, тонули в Сетомлі, а інші - в інших ріках, а залишок їхній бігає десь до сьогодні.

Софійський собор у Києві. Інтер’єр, оздоблений мозаїкою та фресками

У літо 1037-го заклав Ярослав місто велике, біля того міста - Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія та Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися та поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися та возвеличуватися.

Любив Ярослав книги, читав їх часто вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, - так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку.

Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою весь світ; це джерело мудрості, у книгах - бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі. У книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене - люблю, а хто дошукується мене - знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху й користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з Богом і наймудрішими мужами.

Олексій Штанко. Князь Ярослав Мудрий. Ілюстрація до книги Михайла Грушевського «Як жив український народ». Видавництво «Веселка» (1999)

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній урочисті співи в призначену годину.

І в інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. З’ясуйте, з іменем якого князя пов’язана подія (одне ім’я є зайвим).

Подія

• 1 вибрав християнську віру
• 2 заснував Київ
• 3 дбав про книжне навчання та заклав церкву Святої Софії
• 4 уклав із греками мир

Князь

• А Ярослав
• Б Олег
• В Святослав
• Г Кий
• Д Володимир

АНАЛІЗУЄМО

• 2. Чим уславився в народі князь Ярослав Мудрий? Що він спорудив? Як ставився до книг і навчання?
• 3. Знайдіть в оповіді й прочитайте виразно речення, яке починається словами «Книги - мов ріки...». Як ви розумієте суть цього образного висловлення?
• 4. Схарактеризуйте стисло за текстом оповіді князя Ярослава (здібності, риси характеру, вчинки тощо).
• 5. Розгляньте малюнок «Князь Ярослав Мудрий» на с. 137. Які предмети зобразив художник, щоб розказати про діяльність князя?
• 6. Робота в парах. Складіть та поставте одне одному по одному запитанню за змістом оповіді. Дайте відповіді.
• 7. Яка з прочитаних літописних оповідей сподобалася вам найбільше? Чим саме?
• 8. Визначте в прочитаних оповідях 3-4 історичні події та запишіть їх у часовій послідовності (починаючи з найдавнішої).

МІРКУЄМО

• 9. Чим, за вашими спостереженнями, літописна оповідь відрізняється від легенди?
• 10. Із якою метою Нестор Літописець створив «Повість минулих літ»? Яка головна думка цього твору?
• 11. Мистецька хвилинка. Роздивіться оздоблення інтер’єру Софійського собору в м. Києві. Що можна сказати про рівень архітектури та образотворчого мистецтва у часи Київської Русі-України?
• 12. Мистецька хвилинка. Розгадайте ребус на с. 136. Назвіть один із найдавніших літературних жанрів.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

• 13. Складіть за бажанням невеликий літопис «Мій навчальний заклад». У цьому творі можна, наприклад, указати: період будівництва, дату відкриття, важливі події у розвитку закладу та їхні дати, колишніх і нинішніх директорів, відомих випускників і вчителів, цікаві спогади тощо. Також можна помістити фото.

Відносини між народами та державами завжди було непросто налагоджувати. І в сучасному світі існують, з одного боку, міжнародні конфлікти, війни, а з другого - добросусідські, партнерські зв’язки між країнами.

• Розкажіть, якими можуть бути відносини між державами в сучасному світі. Чи мають право країни зазіхати на чужі території, погрожувати, шантажувати?

• Як, на вашу думку, треба вибудовувати міжнародні відносини, щоб нашу державу поважали у світі?

• Яким, на ваш погляд, має бути президент сучасної держави?

Навчитися керувати державою та правильно налагоджувати міжнародні відносини допоможуть, зокрема, художні твори на історичну тематику.