Невичерпні джерела мудрості

Український дитячий письменник Анатолій Костецький писав:

- Ви гадаєте, що машини часу не існує? Переконані, що вічний двигун винайти неможливо? От і помилилися! Вони існують і винайдені багато-багато століть тому, бо це - народні казки та легенди!.. Кожна народна казка чи легенда - це своєрідний «механізм», який зв’язує-єднає нас усіх із нашим минулим, і водночас є своєрідним пророцтвом.

Фото із сайту www.ukrinform.ua

• Як ви думаєте, чому А. Костецький порівнює казки й легенди з машиною часу?

• Якщо припустити, що у Всесвіті, поза межами Землі, існує цивілізація, відмінна від нашої, то якою ви собі її уявляєте?

• Як сьогодні втілюється в життя те, про що могли тільки фантазувати ваші прабабусі й прадідусі?

• Яким ви уявляєте транспорт майбутнього? Чи користуватимуться люди через 100 років смартфонами? Чи потрібен буде інтернет-зв’язок?

• Чи з’явиться колись справжня машина часу? А можливо, її вже створили?

Наші далекі предки теж уявляли, фантазували, намагалися пізнати таємниці світу... Цікаво, як у них це виходило?

Початок словесного мистецтва

Словесна творчість народів існувала ще в прадавні часи. Вона виникла на основі первісних вірувань. Коли ще не розвивалася наука, не було ні книг, ні інтернету, люди почали замислюватися, чому існує день і ніч, хороша й погана погода, чому змінюються пори року, як виникають буря, злива, грім, ожеледь, сніг, хто керує світом і як з’явилось усе живе.

Первісне мистецтво. Наскельний живопис

Наукових припущень чи гіпотез наші далекі предки не мали. Люди жили серед природи, були її невід’ємною частиною і пояснювали собі навіть найскладніші процеси з точки зору тих уявлень, які у них з’являлися в результаті спостережень за довкіллям.

Первісні люди грілися біля вогнища, тупцяючи. Вигуками підбадьорювали інших на полюванні чи під час важкої праці. Так з’являлися перші танці і пісні.

Золота чеканка «Олень» (6 століття до н. е.). Зразок зооморфного мистецтва. Звіриний стиль

Згодом виникла необхідність пояснити будову Всесвіту, розповісти молодшому поколінню про минуле племені, про подвиги, перемоги й поразки. Так зароджувалися міфи, легенди, перекази, казки. Ці твори і стали початком словесного мистецтва.

Оскільки писемності тоді ще не було, то від покоління до покоління твори словесного мистецтва передавали в усній формі, з уст в уста. Звідси й назва - усна народна творчість.

Авторами творів були талановиті люди. Хтось під впливом сильних почуттів створював, наприклад, пісню. Її запам’ятовували, співали іншим. Якщо пісня припадала до душі, то її підхоплювали й вона ставала надбанням народу. Окремі рядки чи слова твору могли змінити, доповнити, удосконалити. Так виникали варіанти тієї самої пісні. Про справжніх автора/авторку з часом забували, але сама пісня переходила з роду до роду.

Мальована кераміка. Статуетка жінки. Зразки мистецтва трипільської культури

У казках, які ви читатимете, поставатимуть проблеми добра і зла, красивого і потворного. У легендах і переказах найголовнішу роль відіграватимуть намагання донести правду про давноминулі події, свідками яких не були навіть наші діди і бабусі чи прадіди і прабабусі.

Українська усна народна творчість - дуже давня. Багато творів пройшли дорогою століть, проте і досі зачаровують, як коштовні самоцвіти.